Архів записів

У Держспецзв’язку розробили законопроект щодо безпеки інформації

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України розробила законопроект “Про безпеку інформації та інформаційно-комунікаційних систем”. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Держспецзв’язку.

“На виконання указу Президента України від 10 листопада 2019 року №837/2019 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави” з метою реформування галузі захисту інформації шляхом адаптації законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу, Адміністрація Держспецзв’язку розробила проект Закону України “Про безпеку інформації та інформаційно-комунікаційних систем” (ІКС)”, – сказано у повідомленні.

Зазначається, що законопроект розроблений з урахуванням законодавства Європейського союзу та НАТО.

Так, законопроект містить такі новітні підходи до забезпечення безпеки інформації, зокрема:
● регулювання питань забезпечення безпеки інформації, тобто стану захищеності інформації;
● встановлення та регулярний перегляд змісту заходів з безпеки інформації та ІКС за ризик-орієнтовною моделлю;
● скасування ліцензування у галузі криптографічного та технічного захисту інформації та запровадження Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері захисту інформації;
● запровадження Реєстру засобів та технічних рішень захисту інформації з підтвердженою відповідністю, з метою надання їм публічності.

Чи витримає український телеком випробування карантином

Чи готові мобільні оператори, провайдери і відеосервіси забезпечити українцям комфортні умови для віддаленої роботи вдома і життя в умовах карантину. Гравці ринку дружно запевняють, що до зростання трафіку готові, і сподіваються на те, що навантаження не перевищать новорічні. Скептики відзначають, що телеком витримає, але не весь: карантин стане хорошим тестом на чесність перед абонентами. Серед факторів ризику — затримки поставок телеком-обладнання з Китаю до 100 днів.

Відповідь на запитання, чи будуть проблеми з мережею в Україні, ускладнюється тим, що в країні — нерівномірна інфраструктура. Є ділянки, в яких, умовно кажучи, ресурс перезакладений (і щодо них можна не турбуватися). Але є ділянки, які не призначені для якихось тривалих навантажень», — говорить Олексій Семеняка, директор із зовнішніх зв’язків у Східній Європі і Середній Азії RIPE Network Coordination Centre (RIPE NCC). «Можна очікувати, що частина громадян країни (залежно від постачальника послуг) зможе, якщо дозволяють бізнес-процеси, спокійно працювати з дому. Ще частина українців помітить, що якість підключення помітно просяде».

На проблемних ділянках, каже експерт, у користувачів можуть спостерігатися проблеми з якістю голосових сервісів і потокового відео.

«Для користувача це може виглядати як затримки програвання і поява „квадратів“ у відео. У голосі — спотворення звуку, невеликі обриви зв’язку. Це перші вісники того, що зв’язок не дуже хороший», — пояснює представник RIPE NCC. «Говорячи про проблемні ділянки, я б обережно поставився до ділянок старої інфраструктури телеком-операторів».

Сьогодні, каже Олексій Семеняка, достовірних даних, що дозволяють зрозуміти масштаб і співвідношення першої і другої категорій, просто немає. Проте, каже експерт, катастрофи не буде.

«Україна тривалий час якісно розвивала свою інфраструктуру і має досить багато якісних ділянок мережі, за які можна не хвилюватися», — вважає представник RIPE NCC. «Нагадаю, що Україна входить в топ-10 країн в міжнародному рейтингу зв’язності мереж. Висока зв’язність допомагає оператору перебалансувати трафік, щоб розвантажити мережу і забезпечити користувачеві прийнятну швидкість доступу».

Солідарний з представником RIPE NCC та «відповідальний за телеком» заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Шелест.

«Якщо говорити про карантин як про потрясіння для мережі, то подібні потрясіння мережа відчуває мало не щовечора, коли люди повертаються додому, заходять в інтернет, дивляться Netflix тощо. Тому ми вважаємо, що наші мережі з навантаженням точно впораються. Можливо, у окремих провайдерів в окремих регіонах може спостерігатися падіння швидкості доступу до мережі, але на комфорт віддаленої роботи це ніяк не вплине», — говорить Олександр Шелест. — Українці щовечора дивляться відео на сервісах в роздільній здатності 4К (і мережа це витримує), тоді як для робочої відеоконференції в Skype роздільна здатність 4К просто не потрібна”.

Як розповів заступник міністра, Мінціфри в лютому провели консультації з учасниками телеком-ринку щодо концепції держполітики, на яких компанії запевнили чиновників у тому, що запасу міцності українським телеком-мереж вистачає.

«Численні виміри показують, що в Україні досить висока середня швидкість фіксованого доступу до мережі, — каже Олександр Шелест. — Мобільні мережі в Україні також досить стійкі. Працюючи віддалено, люди перебуватимуть вдома, переважно в спальних районах, де мережі операторів і так побудовані з огляду на кількість користувачів і споживання ними трафіку».

Розширення опорної мережі ТОВ «УКРКОМ»

В лютому 2020 року, введений в експлуатацію черговий вузол на опорній мережі передачі даних ТОВ “УКРКОМ”, за адресою: м. Київ, Кловській узвіз, 7а.
Тепер, за відсутності “останньої милі”, вартість послуг доступу до мережі ІНТЕРНЕТ за цією адресою значно знизиться.

НКРЗІ удосконалено застосування цифрових технологій

У рамках впровадження проекту цифровізації Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, прийняла та зареєструвала в Міністерстві юстиції України від 08.08.2019 за №883/33854 рішення від 28.05.2019 №254 «Про внесення змін до Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв», затвердженого рішенням НКРЗІ від 01 листопада2012 року № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 57/22589 (із змінами).
Впровадження зазначеного рішення НКРЗІ дозволило удосконалити та впорядкувати застосування цифрових технологій під час подачі заяв нанадання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, зокрема, а також іх видачі в електронному вигляді.
Нагальність внесення змін до Порядку була обумовлена необхідністю практичної реалізації таких концептуально важливих на сьогоднішній час функцій держави як:

  • · доповнення вимогами щодо подачі заяв на отримання висновків та дозволів в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису через Портал послуг УДЦР;
  •   доповнення вимогами щодо можливості отримання висновків та дозволів в електронному вигляді;
  •  забезпечення інформаційного обміну інформацією між Державним підприємством «Українським державним центром радіочастот» та Регістром судноплавства України під час видачі дозволів на     експлуатацію       суднових станцій;
  •  здійснення уточнення форм заяв на отримання висновків та дозволів, доповнення новою формою для T – DAB та розробка нових зразків бланків висновків та дозволів.