Архів записів

Кіберфахівці Служби безпеки України викрили та припинили діяльність хакера, причетного до здійснення кібератак через бот-мережу на державні електронні інформаційні ресурси.

На початку цього року оперативники СБУ локалізували спробу хакерської атаки на автоматизовані системи держорганів Житомирщини. Зловмисники планували отримати віддалений доступ до комп’ютерів для зняття інформації, яка підлягає захисту. Вони також збирались уразити ПК шкідливим програмним забезпеченням. А потім приховано використовувати ресурси у бот-мережі для організації подібних кібератак.

У ході досудового розслідування слідчі СБУ задокументували, що для протиправної діяльності зловмисники використовували закордонні ресурси хостинг-провайдера зі Львівщини. Додаткова перевірка підтвердила, що сервери розміщено на території Російської Федерації і належать фігуранту справи.

У ході санкціонованих обшуків за місцем проживання провайдера правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, яку передано для проведення відповідних досліджень.

Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) Кримінального кодексу України. Перевіряється також інформація щодо можливої співпраці підозрюваного з представниками спецслужб країни-агресора.

Документування діяльності зловмисника здійснювали співробітники Управління СБ України в Житомирській області під процесуальним керівництвом Житомирської обласної прокуратури.

Телефонна розмова з “банкіром” коштувала жінці 17 тисяч гривень

До 24-річної жительки Почаєва на мобільний зателефонувала невідома особа з номера із кодом Києва, представилася співробітником служби безпеки банку, клієнткою якого є дівчина, і повідомила про те, що хтось намагається викрасти кошти з її картки.

Замість перевірити дану інформацію у фінустанові, дівчина погодилася вирішити проблему в телефонному режимі. Зробила все, як велів незнайомець, і отримала сповіщення: з картки знято 17 600 гривень.

Правоохоронці нагадують громадянам: всі банківські питання варто вирішувати з реальними працівниками фінансових установ, котрі ніколи не вимагатимуть у вас дані карток чи рахунків. І робити це потрібно аж ніяк не в телефонному режимі.

Пошук талантів: чому в Україні сплеск попиту на IT-фахівців

Наприкінці січня Міністерство економіки спільно з Мінцифрою та Державним центром зайнятості анонсували запровадження в Києві експерименту з перекваліфікації безробітних в IТ-фахівців із подальшим працевлаштуванням як мінімум на рік із місячною оплатою в розмірі щонайменше двох мінімальних зарплат.

За підсумками січня портал DOU повідомив про історичний рекорд – понад 8000 опублікованих ІТ-вакансій за місяць. Їхня реальна кількість на ринку ще більша, адже не всі пропозиції ІТ-компаній розміщені у відкритому доступі. Про надзвичайно високий попит на ІТ-розробників говорить і ринок. У чому ж причина такої ситуації  і чи може ринок талантів задовольнити наявну потребу компаній розповів Mind SVP of Global Talent Operations Костянтин Пилипчук.

У SoftServe відкрито близько 800 вакансій, з них понад 500 – в Україні, і це також історичний максимум для компанії. Такий високий попит на розробників не характерний для початку року, адже осінній бізнес-сезон завершується з настанням католицького Різдва і зазвичай відновлюється на початку весни. Однак не цього року.

Глобальний контекст

Щонайменше два важливі фактори суттєво підвищили попит на ІТ-сервіси українських компаній 2020 року:

  1. інтенсивний ріст потреби в цифровій трансформації у світі;
  2. оптимізація ланцюгів постачання і загалом витрат великими компаніями.

Пандемія коронавірусу породила не лише надзвичайну кількість викликів перед суспільством, але й можливостей. Багато з них пов’язані з діджиталізацією бізнесу, що вимушений був активно шукати нові моделі та механізми роботи в умовах локдауну. Виявилося, що ідея переходу в онлайн для багатьох бізнесів є не лише життєздатною, але й має неабиякий потенціал.

Це стосується абсолютно усіх сфер життя – охорони здоров’я, освіти, фінансової і банківської сфери, ритейлу, сфери послуг і тощо. Багато закордонних інвесторів та компаній побачили у цьому нові можливості та ніші для свого бізнесу. Причому, попит на цифрову трансформацію демонструють як ті компанії, що раніше зволікали з цим питанням, так і вже просунуті в діджиталі бізнеси, що бачать у поглибленні свої цифрових сервісів нові можливості на ринку.

До традиційних драйверів попиту (діджиталізація та міграція в хмарні середовища) у 2020 році додалися оптимізації ланцюгів постачання та загалом оптимізація витрат великих компаній.

Тут можна виділити два типи клієнтів.

Перший тип – це компанії, що частину задач закривали через співпрацю з розробниками в лоукост країнах (Індія, Філіппіни тощо). Локдаун позначився на якості їхніх сервісів (низька якість інтернет покриття в цих країнах, особливо за межами офісів; загальне зниження якості сервісів у форматі working from home). Такі клієнти почали шукати більш надійних партнерів у Східній Європі, незважаючи на вищі витрати, з цим пов’язані.

Другий тип – компанії, що завжди мали внутрішні команди з розробки, бо щиро вірили в ефективність інтегрованої команди і остерігалися залучення зовнішніх партнерів. В умовах 2020-го року, коли всі були змушені переключитись на віддалену роботу, місцезнаходження команди вже не має такого суттєвого значення. В той час, як важливою є оптимізація витрат, особливо якщо бізнес компанії був вразливий до кризи.

Такі компанії 2020 року почали працювати із зовнішніми ІТ-вендорами. Йти в традиційні лоукост країни їм ще страшно, а розробники з країн Східної Європи їм культурно ближчі.

Таким чином, після кількамісячної паузи у бізнес-активності навесні минулого року, український ІТ-сегмент відновив стрімкий ріст, наздоганяючи все наростаючий попит на послуги цифрового консалтингу та розробки технологічних рішень.

З настанням 2021 року попит на розробників продовжив набирати оберти: у січні 2021 року нових вакансій в індустрії було більше, ніж у листопаді, що є піком бізнес-сезону. Такого не було за всю історію української ІТ-індустрії. Затяжний період росту все ще триває і ознак спаду наразі не видно.

Великий попит на розробників демонструють, безумовно, сервісні компанії. Для продуктових компаній, чий продукт відповідає трендам і контекстам постпандемічного світу, теж спостерігається вибуховий ріст. Відповідно, останні активно наймають нових фахівців, вимиваючи їх з тих компаній, що ростуть повільніше. Отже, посилену конкуренцію за таланти зараз відчувають усі.

Вікно можливостей для індустрії

Попит на ІТ-розробку, безперечно, є явищем глобальним, і не лише українські ІТ-компанії його відчули. Під тиском потреби комплексних діджитал-трансформацій та інновацій, інвестори шукають можливостей на тих ринках, що мають добру репутацію та потужності.

У цьому контексті  українське ІТ опинилося в дуже привабливому становіще. Адже ми вже маємо високу експертизу й відповідну репутацію у світі, у нас сформувався великий ринок ІТ-компаній та розробників і є потенціал до росту.

Ми також культурно й територіально ближчі західному замовнику, ніж ринок Азії і поки що фінансово вигідніші за розробників США та Західної Європи.

Для підтримки й розвитку цієї можливості, яка відкрилася перед Україною, працювати доведеться на кількох рівнях одночасно: покращувати загальну екосистему та державну підтримку, нарощувати об’єми та рівень підготовки ІТ-фахівців у ВНЗ та вдосконалювати процеси роботи над ІТ-продуктами та сервісами.

Чи переможемо ми в боротьбі екосистем?

Залучаючи кількадесят нових клієнтів щороку, ми бачимо певні закономірності в тому, чим вони керуються при виборі партнера для ІТ-консалтингу.

Основна теза – у світі триває боротьба не окремих ІТ-компаній між собою, а ми як Україна конкуруємо з іншими екосистемами. Останні включають у себе все: фактичний і потенційний ринок талантів, організаційний капітал ІТ-компаній, освітню базу, географічні та культурні особливості регіону, державну підтримку, тощо.

Також такі системи відображаються в кваліфікації наших розробників, R&D потужностях компаній, досвіді виконання комплексних проєктів під ключ, потенціалі до швидкого збільшення темпів виробництва та нарощення ємності ринку тощо.

Саме за сукупністю цих факторів і того, що інвестори знають про країну та її екосистему й відбувається вибір партнера.

Спільним невідкладним завданням для держави та ІТ-індустрії є покращення власної екосистеми таким чином, щоб нарощувати внутрішній пул талантів та підвищувати привабливість для замовників.

Сьогодні більшість питань з її розбудови ІТ-компанії пробують вирішити самостійно, починаючи від промоції ІТ-професії серед молоді, співпраці з технічними університетами тощо. Однак для відчутного нарощення потужностей українського ІТ-ринку необхідна комплексна державна підтримка.

Прикладом таких державних програм могли б стати:

  • розробка спільно з ІТ-компаніями нових національних стандартів ІТ освіти в школах і ВНЗ;
  • збільшення державного замовлення на випускників технічних спеціальностей;
  • розвиток ІТ-осередків в регіонах (на додачу до основних ІТ-хабів: Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Одеси);
  • потужна промоція України як ІТ-держави на міжнародній арені, тощо.

У нас багато позитивного точкового досвіду за багатьма з перелічених вище напрямків, однак досі немає дорожньої карти і дієвих програм для підтримки індустрії на рівні країни. Сьогодні ми опинились в унікальній ситуації, коли одна з найдинамічніших в Україні індустрій, що генерує тисячі високооплачуваних робочих місць і має надзвичайний економічний потенціал для країни, відчуває дефіцит людей.

В контексті росту глобального запиту на ІТ-рішення ми маємо спільно працювати над розвитком екосистеми, що приведе тисячі нових клієнтів до українських розробників, а також нарощенням потужностей, щоб задовольнити цей попит.

Виклик перед компаніями

Наразі внутрішньому ринку ІТ-талантів в Україні характерний досить широкий доступ до junior-талантів, помірний – до intermediate-фахівців, значно менший – до senior-експертів і високий дефіцит високодосвідчених інженерів.

При цьому клієнтський попит, на проєктах, як правило, зворотній: потрібно багато людей з досвідом.
Щоб закрити цю невідповідність найдієвішим інструментом є інтенсивне навчання працівників в компанії, де вони зможуть швидко підвищувати рівень своєї експертності.

Для прикладу, у нас для цих потреб працює цілий комплекс підтримки професійного розвитку. Таке форсоване вирощування фахівців всередині організації  добре побудоване, особливо у великих сервісних ІТ-компаніях.

Інший інструмент, який тільки починає активно розвиватись, однак є надзвичайно перспективним – вдосконалення робочих процесів, пов’язаних з розробкою ІТ-рішень. Задача полягає в удосконаленні методології та застосунку інноваційних інструментів в роботі над проєктами, щоб ту саму цінність могла виконувати менша кількість рідкісних спеціалістів.

Тут доречною буде порівняння з тим, що призвело до революційного росту на ринку автопрому. Передумовою відкриття Генрі Фордом одного з революційних винаходів людства – конвеєра – стала схожа ситуація: необхідність суттєвого збільшення темпів, обсягів і складності виробництва, продиктовано швидко зростаючим ринком.

Аналогія, може здатись на перший погляд, спірною, однак йому вдалося зробити інноваційний стрибок, що суттєво збільшив об’єми виробництва, спростивши вимоги до рівня виконавців.

Сьогодні в роботі над проєктами ми частіше ніж треба з нуля проєктуємо і складаємо універсальний автомобіль. Тоді як шлях до бажаного результату має бути швидшим і простішим через використання новітніх підходів і інструментарію специфічного для певної області чи галузі, чи сегменту замовників.

В ІТ має відбутися подібна трансформація, і вона відкриє перед компаніями нові і якісно інші можливості для росту.

2020-й рік та зміни, які він спричинив у світі, грають на руку українському ІТ-сектору та можуть суттєво додати динаміки зростанню цього сегменту економіки. Однак, щоб це відбулося, потрібно скористатися моментом та на державному рівні вирішити питання із тими стримуючими факторами, які наразі заважають індустрії зростати. А це передусім освіта, та підготовка достатньої кількості нових талантів, яких так потребує ІТ-бізнес.

Як побудувати “розумне” місто: в SmartCity.UA дали експертні поради початківцям

За експертною оцінкою Юрія Назарова, становлення розумного міста можна розділити на три основні етапи.

Спостерігаючи за цифровим розвитком столиці, де завдяки ініціативі Kyiv Smart City  вже реалізовано більше 40 проектів, інші міста України теж прагнуть до цифровізації. Наразі smart city проекти розбудовують команди фахівців у Харкові, Львові, Дніпрі, Мукачеві. Також в Україні є ряд громад, представники яких висловлюють бажання впроваджувати цифрові технології.

У своєму новому блозі голова ініціативи SmartCity.UA Юрій Назаров розповів про основні етапи реалізації проєктів з цифровізації міст та надав експертні поради початківцям.

“Сучасний розвиток міста важко уявити без smart city рішень. Завдяки цифровим технологіям та інструментам smart city міста підвищують ефективність функціонування своїх систем, спрощують надання муніципальних послуг та комунальних сервісів, забезпечують безпеку мешканців та екологічну безпеку середовища, розвиток міської інфраструктури. Але головне – вони забезпечують взаємодію між владою міста, його мешканцями та бізнесом. В Україні є ряд міст, де ще не почали, але дуже хочуть впроваджувати цифрові технології. Але є проблема – брак досвіду і нерозуміння місцевого керівництва, з чого ж починати”, – написав голова ініціативи SmartCity.UA Юрій Назаров

За експертною оцінкою Юрія Назарова, становлення розумного міста можна розділити на три основні етапи: планування, розробка та впровадження, розвиток.

“Звичайно, будь-який проект розпочинається з планування. Представники місцевої влади повинні розуміти, що без чітко поставлених та сформованих цілей неможливо забезпечити розвиток розумного міста”, – наголошує Юрій Назаров.

За думкою спеціаліста, перш за все, до планування слід віднести створення експертної робочої групи, яка визначає цілі та напрямки розвитку міста, етапність впровадження smart рішень та КРІ для визначення ефективності роботи. На цьому етапі може бути сформовано три документи.

По-перше, це Концепція або концептуальні засади розвитку міста. У цьому документі необхідно визначити основні завдання, які мають вирішити smart-city проекти, а також напрямки цифровізації, які є пріоритетними саме для міста. Другим документом має стати стратегія або конкретні кроки по впровадженню Концепції. Третій документ – це програма цифровізації міста. Сюди має входити інформація щодо строків дії та видатків, заходів програми, виконавців, розробки та впровадження, подальшого розвитку розумного міста.

“Програма цифровізації міста має включати визначені строки дії та суми видатків на фінансування тих чи інших проектів. Для її розробки необхідно здійснити дослідження наявних у місті чи громаді рішень та сфер, які потребують цифровізації. Зокрема, це може бути транспортна, комунальна, соціальна та інші сфери. Далі потрібно визначити заходи програми. Тут головне пам’ятати, що вони повинні відповідати стратегічним цілям розвитку міста чи громади”, – пояснює Юрій Назаров.

За словами голова ініціативи SmartCity.UA, виконавцями програми можуть бути декілька підрозділів – все залежить від кількості заходів, які у ній передбачені, та складності цифрових рішень, які потрібно реалізувати. Етап розробки та впровадження ідеї розумного міста починається із закупівлі товарів та послуг, які необхідні для її реалізації.

“На цьому етапі надважливо правильно готувати документацію для закупівель, щоб отримати саме те, що вам необхідно. Тобто, чітко виписувати технічні характеристики, вимоги до товарів, технічні завдання”, – доповнює експерт.

Що стосується етапу розвитку розумного міста, то він складається із підтримки вже існуючих рішень та їх масштабування.

“Головне пам’ятати, що втілення в життя концепції розумного міста – єдиної системи впровадження інноваційних технологій у всі сфери життя суспільства – є викликом часу. І чим скоріше міста почнуть її реалізацію, тим швидше вони підготуються до цифровізації усієї країни та дозволять своїм мешканцям іти в ногу з майбутнім”, – наголошує голова ініціативи SmartCity.UA.

Столичні оперативники затримали іноземця за викрадення телефонного кабелю

Відрізавши 58 метрів кабелю, чоловік завдав матеріальних збитків підприємству на суму більше 11 тисяч гривень. Наразі триває досудове розслідування, у рамках якого перевіряється причетність його до вчинення аналогічних правопорушень. За скоєне фігуранту загрожує до шести років тюремного ув’язнення.

До поліції Києва надійшов виклик по спецлінії 102 від представників телекомунікаційної організації про викрадення кабелю зв’язку на проспекті Голосіївському. На адресу черговий направив слідчо-оперативну групу територіального підрозділу.

За словами начальника відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції В’ячеслава Малька, оперативники відразу розпочали відпрацювання прилеглої до місця події території:

«Отримавши оперативну інформацію, нам вдалося встановити обставини вчинення крадіжки та особу зловмисника. Чоловік відчинив каналізаційний люк телефонного колодязю, проник туди та відрізав кабель. Це — неодноразово судимий іноземець, 1986 року народження. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення бійок і навіть вбивства. Слідчі затримали його у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України».

Під час затримання поліцейські виявили та вилучили у чоловіка ножівку, викрутки та інші предмети, які можуть бути знаряддями такого виду злочину. Вилучене відправлено на проведення відповідних експертиз.

«Трасологічна експертиза вже підтвердила, що саме вилученою у зловмисника ножівкою відрізався викрадений телефонний кабель», — повідомив майор поліції В’ячеслав Малько.

Фігуранту повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Іноземцю загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років. У рамках досудового розслідування перевіряється причетність фігуранта до вчинення аналогічних злочинів, скоєних та території столиці.