Архів записів

Чи платитимуть українці 20 євро за телебачення?

Керівниця Viasat платить за підписку на Megogo, здолати демпінг може лише зменшення кількості провайдерів, індустрія не готова до державного регулювання ринку платного телебачення. Підсумки дискусії ДЕК.

Середній дохід на одного користувача (ARPU) 20 євро — мрія провайдерів чи досяжна реальність? Що заважає ринку платного телебачення? Яку ціну за послуги телебачення українці вважають справедливою? Чи допоможе зростанню ринку державне регулювання? Ці питання представники провайдерів, ОТТ-платформ та експертів обговорювали під час галузевої конференції «Дні електронних комунікацій», яка тривала з 27 по 30 травня.

Скільки і за що готові платити українці

Керівник напрямку дослідження суспільства на Суспільному Орест Білоскурський розповідає про результати дослідження, проведеного серед людей, які мають телевізори. Частка українців, готових платити за контент, за чотири роки виросла в чотири рази. При цьому справедливою ціною за пакет кабельного телебачення люди вважають у середньому 77 гривень (у 2018 році — 75 гривень). «У кулуарах казали, що ця цифра нагадує вартість пакетів “Ланету”. Але насправді це класична ціна, за яку люди купують кардшерингові пакети ОТТ. Люди легко і радісно віддають за це свої три долари», — каже дослідник.

Інтернет — додатковий аргумент: користувачі готові доплатити за нього 48 гривень. Плюсами є велика кількість каналів (ще 15 гривень) і цікаві канали (7 гривень). А ось бренд провайдера не такий важливий — лише 62 % знають, як називається їхній провайдер. За відомий бренд користувачі готові доплатити 2 гривні, за якісний сервіс — п’ять гривень. За ідеальний пакет телебачення+інтернет користувач готовий віддавати 154 гривні на місяць.

Сімей, які щомісяця сплачують за телебачення, в Україні три мільйони. Ще два мільйони мають змішаний тип прийому — безкоштовний ефір чи супутник плюс передплата, наприклад, на ОТТ. «Загалом п’ять мільйонів сімей готові платити за телебачення», — резюмує Орест Білоскурський. У рейтингу найпопулярніших ОТТ-провайдерів, за результатами дослідження, лідирує Megogo, далі sweet.tv та Oll.tv. «Диван ТВ» та Netflix мають у рази нижчі показники. «Ми чесно запитували у респондентів про “Київстар ТВ”. Всі платять за “Київстар”, однак людям важко відокремити оплату за телебачення, інтернет та мобільний», — каже Орест.

Середні ціни провайдерів

Якщо для користувачів справедливою ціною за пакет є 77–154 гривні, то ARPU у провайдерів різниться. Наприклад, у компанії «Інтрафік» — 253 гривні (інтернет+телебачення), у sweet.tv — 103 гривні, Volia — 220 гривень (інтернет+телебачення), Viasat — 135 гривень, «Київстар ТВ» — понад 225 грн (інтернет+телебачення). Від 20 євро ці суми ще далекі. Підвищувати ціни на свої послуги провайдерам заважає демпінг. «Конкуренція призводить до зниження ціни і підвищення якості. Провайдерський ринок довго не помічала держава. Тому з’явилось багато учасників, які конкурують ціною. Вони не розуміють законів економіки і формують демпінговий напрямок», — каже директор компанії «Інтрафік» Ігор Хлюпін.

Директор sweet.tv Олександр Резунов додає, що його ОТТ-платформі важко підвищувати ціну тільки на телебачення+відеобібліотеку в порівнянні з іншими провайдерами, які за 99 гривень пропонують користувачам не лише телебачення, а й інтернет. «Хоча наш контент дуже дорогий, адже ми купуємо голлівудські фільми. А дубляж коштує дорого. До всього ми маємо тримати ринкову планку», — каже він.

Маркетинг-директорка компанії Volia Сандра Крауїня занепокоєна тим, що платний ринок не росте, а провайдери борються за одних і тих самих користувачів пропозиціями знижок: «Наступний крок — це прихід інтернаціональних компаній, які заберуть наш ринок платного телебачення». А керівник «Київстар ТБ» Павло Рибак нарікає на піратство: «Простий приклад: ми виклали “Скажене весілля”, а за дві години воно вже було в мережі».

Керівниця супутникової платформи Viasat Світлана Міщенко каже, що підвищенню цін нічого не заважає — слід лише правильно сформувати стратегію. Компанія каже, що підвищує ціни, і 95 % абонентів залишаються з нею. «Для того, щоб абоненти були готові платити за телебачення, слід вибудовувати правильні цінності», — коментує Світлана.

Державне регулювання

Всі учасники дискусії — проти посилення державного регулювання. Втім народний депутат із фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко переконував провайдерів, що без втручання держави ринок не зможе домовитись. «Чому ви вважаєте ті чи інші дії демпінгом? Якщо певному суб’єкту ринку вистачає грошей і він продає свою послугу за певну ціну, чому це демпінг? Демпінг може бути, лише коли буде чітко визначена ринкова вартість, мінімальна ціна. Кінцевому користувачу буде тільки краще: ціни падатимуть, якість збільшуватиметься, ARPU зменшиться. З точки зору кінцевого споживача все класно. Але без державного регулювання ви ринок не врятуєте», — переконує політик. На це Олександр Резунов пожартував, що держава не регулюватиме цей ринок, бо це невигідно виборцям: «Держава — це про користувачів, а не про ринок».

Світала Міщенко каже, що зростання ARPU за останні роки відбувається завдяки об’єднаним зусиллям ринку та встановленню планки цін. І ринок здатен регулювати цей процес. Медіагрупи встановили з 1 листопада 2020 року вартість найдешевшого пакету для абонентів — 99 гривень. Торік вартість пакетів була в середньому 80 гривень.

Передумови до зростання ARPU

Світлана Міщенко вважає, що спільні дії компаній можуть завадити демпінгу й наростити обсяги платного ринку. Іншою передумовою для зростання ARPU начальник відділу продажів телевізійних рішень Сosmonova Broadcast Максим Кравчук назвав появу нових гравців, які задаватимуть тренди. Саме це зараз роблять платформи ОТТ, які пропонують ціни, значно вищі за тарифи кабельних провайдерів, і люди готові платити. «Можливо, відмирання однієї технології — кабельного телебачення — і зростання іншої (ОТТ) допоможе збалансувати ситуацію на ринку, — коментує він. — Можливо, з’являться гравці, здатні управляти ринком і грати на рівних із власниками контенту та постачальниками обладнання».

Директор зі стратегічного розвитку Megogo Іван Шестаков вважає, що на зростання цін впливає наповнення послуги. Зараз користувач підключається до дешевшого інтернету чи телебачення, тому що більшість гравців надають дуже схожі послуги. «Якщо ми дамо користувачу трохи більше, зробимо кращу послугу, додамо контенту, то людині буде морально складно відключитись і переключитись на іншого. Усі сили ми кидаємо на те, щоб бути на 3–10 % кращими за інших, тоді ми можемо підвищувати ціни», — каже Іван. Він вірить, що користувач готовий платити і 20 доларів. І вже платить, бо передплачує багато різних сервісів: «Питання в консолідації цих передплат». Іван Шестаков вірить у масштабування бізнесу на нові аудиторії.

Світлана Міщенко також вважає ARPU 20 євро досяжним. Вона сама платить стільки за сервіс Megogo. Маркетинг-директорка Volia Сандра Крауїня погоджується: «20 євро досяжні. Це залежить від додаткових сервісів. Адже частина користувачів уже мають дві передплати — це вже 10 євро. Можна додати інтернет та інші послуги». Павло Рибак передбачає, що по 20 євро з користувача компанії почнуть отримувати вже за три — п’ять років. І лише політик Олександр Федієнко був песимістом: мовляв, середній дохід залишиться таким, як є, або й знизиться.

Аби ринок зростав, кажуть учасники дискусії, на ньому забагато гравців. «Поки в Києві сто провайдерів, нічого не відбудеться», — наводить приклад Ігор Хлюпін. Ілише консолідація та поглинання можуть вплинути на цю ситуацію.

 

 

Андрій Соломаха залишив правління Інтернет асоціації України

Він наполягає на переобранні правління асоціації.

14 травня Андрій Соломаха вийшов з правління Інтернет асоціації України (ІнАУ). Про це він повідомив «Детектор медіа».

Причиною цього рішення він називає відкладення проведення з’їзду членів для переобрання правління. 29 квітня на засіданні правління ІнАУ більшість вирішила визначити дату проведення чергового з‘їзду ІнАУ після завершення встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та посилених протиепідемічних заходів. Ці заходи тривають в Україні вже понад рік.

Після цього рішення Андрій Саломаха написав заяву про вихід зі складу правління.

«Діюче правління обрано 19 квітня 2019 року і ще рік тому повинно бути переобране. На остатньому засіданні я також поставив це питання але не знайшов підтримки у колег. Вважаю що представницький мандат вичерпано та члени Правління повинні отримати від з’їзду підтвердження повноважень. До того ж порушуються права кандидатів в члени які також приймаються в склад ІнаУ на з’їзді. Маю надію що Правління призначить з’їзд на найближчі місяці», – сказав він.

Зараз до складу правління входить восьмеро осіб. Колишній голова правління Олександр Федієнко склав свої повноваження після обрання депутатом у 2019 році. Тоді ж асоціацію очолив Анатолій Пятніков.

Нагадаємо, 30 квітня StarLightMedia висловила недовіру правлінню ІнАУ через конфлікт з «Ланетом». Тоді медіагрупа сказала, що «складається враження, що правління не діє в інтересах ІнАУ та своїх членів, адже останній з’їзд та обрання керівництва було два роки тому, що також ставить під сумнів діяльність правління та рішення прийняті начебто від імені всієї Асоціації». У відповідь ІнАУ зазначила, що захищає інтереси усіх своїх учасників

Уряд України затвердив план реалізації концепції розвитку штучного інтелекту

Кабінет Міністрів України на засіданні в середу затвердив план заходів щодо реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2021-2024 роки.

Згідно з пояснювальною запискою до відповідних розпоряджень Кабміну, текст якої має у своєму розпорядженні “Інтерфакс-Україна”, основними завданнями плану є:

– удосконалення правового регулювання штучного інтелекту (зокрема в галузях освіти, економіки, суспільного управління, кібербезпеки та оборони);

– поліпшення якості вищої освіти та освітніх програм, спрямованих на підготовку фахівців у сфері ШІ;

– впровадження та реалізація суб’єктами господарювання інноваційних проектів із використанням ШІ;

– підвищення рівня інформаційної безпеки та захисту даних в інформаційно-телекомунікаційних системах державних органів;

– забезпечення використання технологій ШІ в оборонних системах, сфері охорони здоров’я, правосуддя, а також для проведення аналізу ефективності системи публічного управління.

План заходів щодо впровадження концепції розвитку ШІ в Україні, зокрема, передбачає затвердження в четвертому кварталі 2021 року заходів протидії кіберзагрозам із використанням ШІ; в першому кварталі 2022 року – укладання угод із міжнародними дослідними центрами з питань наукового співробітництва у сфері ШІ. Також у першому кварталі 2022 року планується створити та впровадити систему показників для проведення оцінки стану інформаційної безпеки.

Крім того, у четвертому кварталі 2022 року, згідно з планом, буде впроваджена система підтримки клінічних рішень, персоналізованої медицини, телемедицини з використанням ШІ.

Як повідомлялося, уряд України у грудні 2020 року затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту в країні.

Зазначена концепція спрямована на підвищення конкурентоспроможності України у результаті використання штучного інтелекту в соціально-економічній, науково-технічній, оборонній, екологічній, національно-культурній та інших сферах.

Рецидивист получил четыре года тюрьмы за кражу телефонного кабеля

Суд вынес решение в отношении ранее судимого злоумышленника, который на протяжении четырех месяцев вырезал телефонный кабель, принадлежащий ПАО «Укртелеком», сообщает InternetUA.

По данным следствия, преступник в период времени с ноября 2019 г. по февраль 2020 г. осуществлял кражу кабелей из коммуникационных колодцев, в результате чего у жителей Кривого Рога пропадала городская и междугородная связь. Похищенный кабель злоумышленник обжигал и сдавал в пункт приема металлолома.

Действия обвиняемого суд квалифицировал по ч.3 ст. 185 УК Украины (тайное похищение чужого имущества (кража), соединенного с проникновением в хранилище, совершенное повторно) и по ст. 360 УК Украины (умышленное повреждение кабельной линии связи, повлекшее временное прекращение связи).

Допрошенный в судебном заседании обвиняемый свою вину в совершении преступлений признал в полном объеме и подтвердил обстоятельства, изложенные в обвинительном акте.

Учитывая вышеизложенное суд признал мужчину виновным и назначил наказание в виде четырех лет и трех месяцев лишения свободы.

Также суд удовлетворил гражданский иск ПАО «Укртелеком» и взыскал с подсудимого сумму 38410 грн 86 коп. за причиненный материальный ущерб.

«Десятина» для IT: які податки готують для «Дія City»

Що пропонує Мінцифра, і що можуть отримати айтішники

«Дія City» – одна з найбільш обговорюваних тем серед ІТ-спільноти. Законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який регулює ключові положення існування правового режиму «Дія City»  та задає основні поняття, «вибухнув» у публічному дискурсі наче епатажна рок-зірка зі світу законопроєктів. ІТ-спеціалісти усіх рівнів, від топ-менеджменту до розробників, як ніколи до цього, долучилися до гарячої, і що особливо нетипово, юридично-правової дискусії.

Детальніше про те, чи всі бажання законотворців у цій сфері здійсненні, Mind розповідав у матеріалі «Комунізм в окремо взятій галузі: 5 обіцянок від «Дія City» для айтішників».

Якщо про запровадження регулювання діяльності IT-компаній вже говорилось неодноразово, то про зміни у оподаткуванні для резидентів «Дія City»  – не все зрозуміло. Мова йде про законопроєкти № 39333933-1 та 5376, які впроваджують зміни в Податковий кодекс України та регулюють податковий аспект питання. Окрім цього, не менш важливим для розуміння потенційних ризиків «Дія City» є законопроєкт №5054 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності».

Що в цій царині пропонує регулятор, і як нові норми відіб’ються на учасниках ринку, Mind розповіли керуючий партнер A1 Consulting Володимир Чижиков та старший консультант компанії Дмитро Носенко.

Скільки платитиме IT-галузь?

Аналізуючи законопро«єкт № 5376, що містить найбільш актуальні пропозиції змін до Податкового кодексу України та ще навіть не пройшов перше читання, важливо розуміти, що «резидентство «Дія City»» та «податкове резидентство «Дія City»» – це з юридичної точки зору дві різні речі.

Резиденти «Дія City», що не подали заяву до контролюючого органу про отримання статусу «податкового резидента «Дія City», будуть вважатися платниками податку на загальних засадах. В свою чергу ті, хто таку заяву подав та пройшов процедуру підтвердження з боку контролюючого органу, отримають можливість сплачувати тільки податок на виведений капітал за ставкою 9%.

Не обійшлося й без трансфертного ціноутворення. У разі здійснення податковим резидентом «Дія City» контрольованих операцій (операцій з пов’язаними нерезидентами або офшорами), умови яких не відповідають ринковим, донарахована база оподаткування буде оподатковуватися за ставкою 18% (пп. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 законопроєкту № 5376).

Також з резидентством «Дія City» пов’язано ще три цікаві пільгові механізми оподаткування.

  1. Платнику податку дозволяється не оподатковувати дивіденди, які нараховуються на його користь резидентом «Дія City», за умови, якщо такий резидент «Дія City» не здійснював виплату дивідендів протягом двох послідовних років.
  2. Платнику податку дозволяється не оподатковувати дохід, отриманий від реалізації корпоративних прав, емітентом яких є резидент «Дія City», за умови перебування таких корпоративних прав у власності платника податку більше року.
  3. Платнику податку дозволяється включити до податкової знижки суму витрат на придбання корпоративних прав, емітентом яких є юридична особа-резидент «Дія City».

Здається, всі вже бачать потенційні схеми оптимізації податкового навантаження через резидентів «Дія City».
Щодо оподаткування працівників резидента «Дія City», а саме найманих працівників за трудовим договором та гіг-спеціалістів за гіг-контрактом: їхня заробітна плата/винагорода оподатковується за ставкою 5% + 1,5% військового збору.

Що стосується ЄСВ, то для працевлаштованих за трудовим договором сплачується мінімальний страховий внесок (з 01.01.2021 він складає 1 320 грн). В свою чергу, з гіг-спеціалістами все інакше. ЄСВ для гіг-спеціалістів, що діють на підставі гіг-контракту, розраховується як 22% від винагороди відповідного гіг-спеціаліста (тобто як і в стандартних трудових відносинах у всіх інших індустріях).

Таким чином, нова «гіг-форма» співпраці повністю програє трудовим відносинам з резидентом «Дія City» й навіть не наближається до класичної моделі з ФОП-ами на 3-й групі. В черговий раз необхідно шукати відповідь на питання: «А навіщо взагалі потрібні ці гіг-контракти?».

Зараз  однозначної  відповіді нема, залишається лише здогадуватись та розглядати їх як потенційний захист від рекласифікації відносин за такими контрактами у трудові за законопроєктом №5054.

Доповнено: в асоціації IT Ukraine уточнили для Mind, що норма про 22% ЄСВ від винагороди виписана некоректно. За запевненням проектного офісу «Дія City», вона буде виправлена і рекомендована податковим комітетом ВРУ перед внесенням законопроекту на перше читання. В асоціації стежать за тим, щоб обіцянка була виконана. Її невиконання невигідно міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову і команді, тому що вони не раз обіцяли і декларували 22% ЄСВ з 1 мінімальної зарплати

Що викликає найбільше занепокоєння?

Так що ж турбує ІТ-спільноту в правовому режимі «Дія City»? Претензії варіюються від загальних до доволі конкретних.

Важливою темою дискусії стали договори про «неконкуренцію» та «непереманювання», які за думкою ІТ-спільноти руйнують фундаментальні принципи функціонування ІТ-індустрії. Відповідно до позиції  Мінцифри, вони залишаться й у фінальній редакції законопроєкту №4303. Це позиціонується як вимушений крок, спрямований на захист інтелектуальної власності ІТ-гігантів, які просто не вийдуть на український ринок без гарантій такого захисту.

Законопроєкт зазначає, що відмова від укладання договорів про «неконкуренцію» та «непереманювання» не може бути підставою для припинення трудового договору чи гіг-контракту, проте нічого не сказано про те, чи може це бути підставою для неукладання такого договору чи контракту.

Насамперед галузь боїться регуляторного тиску та примусовості вступу.

Ці побоювання є настільки істотними, що навіть на презентації проєкту в квітні міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров  приділив їм окремий блок, в межах якого переконував, що резиденти будуть захищені від так званого «маски-шоу». Наскільки обіцяний захист буде дієвим – дізнаємося лише на практиці.

Щодо добровільності вступу: як вже декілька разів зазначалося, дуже важливу роль у всьому проєкті «Дія City» відіграє законопроєкт №5054, який, нібито, не має до нього прямого відношення та направлений на загальний контроль за трудовими відносинами, але опосередковані фактори спонукають розглядати його як потужний аргумент за набуття резидентства «Дія City».

Незважаючи на усні гарантії Мінцифри про збереження існуючої моделі роботи ІТ-ринку, поки що не має впевненості щодо подальшої можливості структурування ІТ-галузі через ФОП-ів (для кращого розуміння контексту пропонуємо читачам переглянути фрагмент онлайн-презентації «Дія City»).

Занепокоєння викликає й тотальне небажання Мінцифри порівнювати у своїх презентаційних матеріалах ступінь податкового навантаження існуючої схеми з ФОП-ами з податковим режимом «Дія City».

Урешті-решт гіг-контракти з практичної точки зору не дають ніяких переваг, окрім потенційного захисту від  рекласифікації відносин з ФОП у трудові.

Все це наштовхує на думки про те, що податківці з оновленим інструментарієм у своєму арсеналі почнуть масові перевірки характеру відносин між ІТ-компаніями та ФОП-ами. А коли вибір стоїть між повним податковим навантаженням та пільговим «Дія City», довго розмірковувати не доводиться.

Загалом можна зазначити, що Мінцифри доволі відкриті до спілкування з ІТ-індустрією: впроваджують робочі групи, проводять обговорення та намагаються вибудувати конструктивний діалог. Проте фундаментальні принципи проєкту залишаються без змін, а змінюється лише юридична «охайність» їх викладення.

В свою чергу, більшість представників ІТ-спільноти України доволі реакційно відповіли на такі інноваційні механізми розвитку галузі. На сьогоднішній день петиція щодо скасування законопроєкту набрала необхідні для її невідкладного розгляду 25 000 підписів. Отже, дуже скоро ми маємо побачити на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва президента України публічне оголошення про підтримку або непідтримку президентом України петиції проти «Дія City».

З огляду на факти та обставини, що склалися навколо «Дія City» (як економічні так і політичні), та у разі відсутності форс-мажорних обставин законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», з великою вірогідністю, буде прийнято, а до нього й відповідний законопроєкт зі змінами до Податкового кодексу України. Можливо, до другого читання законопроєкти будуть кардинально змінені, а можливо, вони залишиться в поточній редакції, це покаже лише час. І тільки час дозволить остаточно зрозуміти, чи здатна зірка «Дія City» світити та зігрівати, чи її полум’я випалить до попелу сходи вітчизняної ІТ-індустрії.