Архів записів

Apple офіційно відкрила офіс в Україні

Компанія Apple офіційно відкрила офіс в Україні, написав у своєму Telegram-каналі віце-прем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Тепер, за його словами, компанія безпосередньо ввозитиме техніку в Україну й контролюватиме магазини офіційних дилерів.

“Це важлива новина. Відкриття офісу Apple посилить наш імідж на міжнародній арені і в перспективі сприятиме залученню нових інвестицій”, – наголосив Федоров.

Також з 29 червня 2021 року стала доступною підтримка для користувачів Apple українською мовою.

“Уже понад рік наша команда спілкується і з європейським, і з американським офісом компанії. Разом плануємо запускати нові послуги Apple для українських користувачів”, – заявив Федоров.

Місія (не)здійсненна: як інтернет-провайдери повинні блокувати сторінки у Facebook, Instagram, Twitter і Telegram

Чому в РНБО та СБУ не чують телекомників?

Нещодавно президент підписав указ №203/2021, яким накладені санкції на 674 фізособи і 138 компаній, пов’язаних із російською агресією проти України. У документі РНБО зобов’язала вітчизняних інтернет-провайдерів заблокувати не лише сайти багатьох фігурантів указу, а й їхні сторінки в Facebook, Instagram, Twitter і Telegram. А парламент незабаром може прийняти у другому читанні законопроєкт № 3196-д «Про СБУ». У документі прописані різні механізми щодо обмеження поширення інформації, деякі з них – спірні.

Спойлер: чиновники не знають, як заблокувати сторінки в соцмережах, але провайдери зобов’язані виконати цю вимогу.

Сергій Прокопенко,
заступник керівника служби з питань інформаційної безпеки апарату РНБО:

– Запитання «Блокувати чи не блокувати?», на мою думку, варто замінити іншим запитанням: «Виконувати чи не виконувати закон України?». Якщо законом передбачено санкційні механізми та механізми блокування і якщо ми дотримуємося законодавства України, то зобов’язані блокувати. Як це зробити прозоро й технічно – дискусійні питання. Нам важливо, з одного боку, не порушувати права громадян, а з іншого – не обмежувати можливості правоохоронних органів.

Максим Пуха,
заступник начальника державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку:

– Блокування можливо розглядати. Але виключно в моментах, які стосуються державного сектору. З інших питань інтернет має бути вільним.

Олександр Мельниченко,
представник департаменту кібербезпеки СБУ:

– До 2014 року питання про блокування не було надто актуальним. Україна застосовувала обмаль заходів для захисту свого інформаційного простору. До чого це призвело, ми всі чудово знаємо. Анексія Криму, війна на Донбасі – це наслідки, зокрема, і відсутності реакції держави щодо захисту національних інтересів в інформпросторі.

Валерій Удовиченко,
представник департаменту кібербезпеки СБУ:

– Коли провайдери отримують рішення РНБО про санкції, вони повинні його виконувати. Тому необхідна чітка процедура. Ми чуємо від супротивників блокувань, що технічно це неможливо зробити. Але ви розглядаєте проблему лише в площині технічного виконання.

Спецслужбам необхідний правовий інструмент для протистояння спеціальним інформаційним операціям, їхнього моніторингу, вжиття заходів. У чинному законодавстві це питання не врегульовано. Фактично в нас немає правового механізму, не визначені норми ухвалення рішень, процедури технічного виконання  блокування певних інформаційних ресурсів, на яких розміщується інформація, заборонена до поширення.

Ми можемо переймати досвід інших країн, але повинні розуміти: у нас унікальна ситуація, триває інформаційна війна, поширюється деструктивний контент від країни-агресора та інших угруповань.

Олександр Петрушкевич,
перший заступник начальника державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку:

– Питання блокування давно обговорюється як у суспільстві, так і в державах. З одного боку, інтернет – соціальне явище, він створений для того, щоб люди вільно висловлювали свою думку. З іншого – інтернет стає іншим виміром, у якому з’являються різні види злочинів, у тому числі й пропагандистський вплив.

Україна приєдналася до Конвенції про кіберзлочини. У ній близько 30 статей, які визначають, яких кроків може вжити держава для врегулювання боротьби з кіберзлочинами.

Олександр Савчук,
заступник голови правління Інтернет асоціації України, директор компанії «Атраком»:

– Перед введенням санкцій (підписанням указу президента №203/2021) керівників СБУ, РНБО інформували про те, що неможливо вирізати певний канал із месенджера або соцмережі: у провайдерів немає технічної можливості. Але це не вплинуло на рішення. Мабуть, така політична воля.

Чи можуть притягнути операторів і провайдерів до відповідальності за неблокування сторінок у соцмережах? Сподіваюся, що здоровий глузд візьме гору і юридичних наслідків не буде. До того ж у парламенті тільки розглядається законопроєкт про введення кримінальної відповідальності для провайдерів за невиконання санкцій.

Максим Тульев,
голова комітету ІнАУ з питань прав людини та свободи слова, засновник NetAssist:

– ІнАУ подала зауваження до законопроєкту «Про СБУ». Ми вимагаємо виключити з документа пункти про блокування контенту інтернет-провайдерами, оскільки це призведе до погіршення інфраструктури інтернету та не принесе прогнозованого ефекту.

Підтримую позицію розвинених країн – Німеччини, США, Ізраїлю, що воює. У них немає технічного механізму блокування на мережах операторів. Я вважаю це злом. Чому? Тому що неможливо якісно заблокувати що-небудь в інтернеті. А шкода, якої блокування завдає системі інтернету, лише зростає.

Скільки людей в нашій країні здатні технічно обійти обмеження доступу? Наведу кілька прикладів. У день блокування RuTracker втратив чверть аудиторії. Наступного дня користувачі повернулися. Соцмережа «ВКонтакте» втратила половину української аудиторії.

Наталія Клітна,
голова правління Асоціації правовласників і постачальників контенту:

– На мій погляд, сьогодні вже не стоїть питання: «Блокувати чи ні?». Оператори – у всякому разі, великі гравці – заявляють, що блокують сайти. Питання в тому, що та яким чином блокувати, щоб інтернет залишився якісним.

Ми надали пропозиції щодо доопрацювання законопроєкту «Про СБУ» Міністерству цифрової трансформації. Вже отримали відповідь, що складається з одного речення: «Ваші зауваження передані членам комітету і враховані».

Тетяна Попова,
голова ради асоціації «Телекомунікаційна палата України»:

– У багатьох представників галузі термін «блокування» вже викликає ідіосинкразію. Тимчасове обмеження доступу до ресурсів має виконуватися виключно на підставі рішення суду. Канали в соцмережах заблокувати неможливо. Можна заблокувати тільки всю мережу.

Іван Пєтухов,
голова комісії з питань науки та ІТ Українського союзу промисловців і підприємців, засновник інтернет-провайдера «Адамант»:

– Люди відмовилися будувати замки й фортеці, коли з’явився порох. Займатися блокуванням, коли з’явилися системи його обходу, стає так само «ефективним». Чим більше ми будемо закривати ресурси – тим більший інтерес вони можуть викликати, особливо в молоді.

Щоб завдати шкоди ворогові, потрібно використовувати зовсім інші підходи. Наприклад, контрпропаганда набагато ефективніша. Вона досі залишається актуальною для нашої країни.

Влад Гурман,
член правління Латвійської інтернет-асоціації:

– У Латвії використовується проста процедура. Національна рада з радіо і телебачення Латвії визначає, чи є той чи інший ресурс нелегальним (йдеться про піратів відеоконтенту). Далі Нацрада звертається до сайту-порушника. Якщо ресурс не реагує – Нацрада відправляє заяву хостинг-провайдеру. Оскільки багато сайтів працюють на Європу, вони розташовані на майданчиках серйозних гравців у ЄС. Якщо й це не діє з певних причин, лише тоді Нацрада звертається до інтернет-провайдера. Вони періодично отримують список нелегальних ресурсів. У ньому вже 272 сайти, які заблокували інтернет-провайдери Латвії. Схожа ситуація і в інших країнах.

Наскільки ефективні блокування? Звичайно, той, хто захоче, обійде все що завгодно. Але зазначу, що певна кількість користувачів після блокування перейшла на легальні сервіси. Точні дані навести не можу.

У Латвії немає обмежень на рівні законодавства, у який саме спосіб провайдери повинні блокувати ресурси. Держава не нав’язує певне технологічне рішення, для реалізації якого гравцям потрібно закупити нове «залізо» для аналізу трафіку тощо.

В Google визнали, що стежать за користувачами.

Google навіть чинив тиск на виробників смартфонів, змушуючи їх приховувати налаштування

Компанія Google свідомо ускладнювала настройки конфіденційності, щоб збирати інформацію про місцезнаходження користувачів, з’ясувалося з документів судового процесу за позовом прокурора штату Арізона, який запідозрив у Google порушення в галузі поводження з даними користувачів. Про це пише The Bell з посиланням на Business Insider.

Документи, які вивчило видання, свідчать про те, що керівники і співробітники Google знали, наскільки складно користувачам смартфонів зберегти конфіденційність своїх даних.

Компанія продовжувала отримувати цю інформацію навіть у тих випадках, коли її клієнти відключали функцію обміну геолокацією.

Крім того, Google навмисно ускладнював пошук налаштувань конфіденційності даних і навіть чинив тиск на виробників смартфонів, змушуючи їх приховувати налаштування.

Колишній віце-президент компанії Джек Мензел, який курирує Google Maps, визнав під час надання показань, що Google не зможе визначити місце розташування користувача тільки в тому випадку, якщо той задасть в якості домашнього і робочого адрес випадкові місця.

Старший менеджер з продуктів Google Джен Чай, який відповідає за сервіси визначення місцеположення, заявив, що не знав, як складна мережа налаштувань конфіденційності взаємодіє один з одним.

У матеріалах суду також зазначено, що дані про місцезнаходження користувачів були зібрані через Wi-Fi і додатки, які не пов’язані з Google.

У березні директор з управління продуктами Google Девід Темкін оголосив про повну відмову від моделі таргетування реклами, заснованої на всій історії відвідування користувачем сайтів.

Chrome залишався останнім з популярних браузерів, який дозволяв рекламодавцям стежити за користувачем по всьому інтернету, щоб показувати йому потрібну їм рекламу.

Нагадаємо, влада Німеччини почала антимонопольне розслідуванняпроти Google.

“Комп’ютер хабарів не бере”: Шкарлет про корупцію, вакцинацію освітян і “університет майбутнього”

Міністр освіти Сергій Шкарлет не довіряє міжнародним рейтингам університетів, боротьбу з корупцією в освітніх закладах бачить у діджиталізації та не виключає обов’язкової вакцинації для освітян. Шкарлет також заявляв, що попри карантин критичного падіння якості в українській освіті немає. У межах Всеукраїнського форуму «Україна 30. Освіта і наука» Шкарлет відповів на низку питань журналістів. Суспільне зібрало головне з відповідей міністра.

Тільки 32% освітян записались на вакцинацію. Чому так мало?

Чому 32? Можливо, тому що у ЗМІ та соцмережах дуже багато такої цікавої та неправдивої інформації про ці вакцини. Увесь світ занурився у пандемію якось блискавично. Ніхто ще реально не знає дію цих вакцин, якими будуть наслідки вакцинації. Ми маємо прожити деякий час, щоб зрозуміти, яким чином вакцинація відбивається на здоров’ї, на подальшому нашому житті. Мені здається, що так само було, можливо, з усіма іншими вакцинами, які до цього розроблялись у світі.

Дійсно, освітянська громада на сьогодні в рамках свого охоплення України – це близько 65% усього населення. Приблизно 18 млн стейкхолдерів – це і батьки, діти, бабусі, дідусі – охоплення освітянської аудиторії всього населення країни. Небезпека дійсно може бути. На сьогодні немає інструментів примусової вакцинації. Можливо, в рамках подальшого життя ми все одно будемо розглядати можливості, наприклад, як у кухарів є обов’язковою вимогою є санітарна книжка чи інші додаткові елементи допуску до професії. Можливо, як допуск до професії буде обов’язковим елемент вакцинації. Але є люди, які можуть мати алергію, вади здоров’я, які не дозволяють вакцинуватися. Не можна всіх під одну гребінку.

Як залучатимуть і чим мотивуватимуть викладачів нового університету, який анонсував Зеленський?

Ми за 30 років ще не позбулися певної радянської ідеології побудови вищої освіти, а в цілому весь світ вже зробив дуже багато красивих кроків, які взагалі відрізняються від тієї системи, тієї ідеології, філософії побудови системи вищої освіти. Коли намагалися реформувати, два роки президент України давав одне завдання, друге, третє, в частині законодавчих ініціатив навіть за співпраці з комітетом не завжди вдавалося перебудувати саму систему функціонування університету – автономія, нові елементи підготовки. Ми навіть на трирічний бакалаврат ніяк не перейдемо, бо більшість викладачів наших університетів борються за навантаження.

Тобто, ми боремось. Президент сказав: треба їхати. А їхати – це створити приклад зовсім іншого університету, зовсім іншої філософії. Хочемо Гарвард – давайте законодавство під Гарвард. З окремою законодавчою платформою, з окремим законодавчим підґрунтям і зовсім на інших, на світових трендах розвитку вищої освіти. Тобто, кейсове навчання, 70% занурення повністю у бізнес-процеси за тим напрямом, за яким навчаєшся. Це і можливість мати роялті від своїх наукових розробок, як, наприклад у Оксфорді, коли вони 8 років тому будували хімічний новий корпус, то за перші пів року вони половину того корпусу окупили.

Як туди переходити викладачі будуть – точно не будуть. Це буде жорсткий конкурсний відбір спроможності того чи іншого викладача. Перш за все і відбір за допомогою співбесіди із роботодавцями. Ми всі маємо розуміти, що тільки співпраця із стейкхолдерами і з роботодавцями дасть нам можливість поштовху.

Випускати лише заради того, щоб людина 4 роки просиділа і начебто здобула певні знання, але не спроможна генерувати і бути корисною для роботодавця – це вже в світі нікому не потрібно.

Ми маємо завести найкращих, які спроможні дати знання і підготувати людей, які спроможні ці знання використати, запустити в економіку і отримати новий виток знань.

Через скільки років перші студенти переступлять поріг цього університету?

Ми плануємо освітній процес розпочати 1 жовтня 2023 року. Тому що це нова історія будівлі, нова історія наповнення, кампусу. І беремо трирічний бакалаврат. 23+3 це вже 2026 рік – вже маємо хоча б перші 20 (випускників – ред.) за кожним з шести напрямів.

Ніякої забудови парку там немає, жодне дерево там не знищується. Це основна концепція президента – має бути інтегровано у ту інфраструктуру, яка є на ВДНГ. Тим більше, що є на ВДНГ концепція щодо розвитку цього простору у частині бізнес-інфраструктури, соціальної інфраструктури, спортивної інфраструктури, інфраструктури відпочинку та розваг. Там саме у цю концепцію вкладається цей президентський університет.

Чому 7,2 млрд? Це сьогодні економічно обрахована потреба. Частина може бути із державного бюджету окремою програмою, а частину може давати бізнес.

Хочемо Оксфорд і Гарвард? Треба йти по тій методиці, за якою йдуть Оксфорд і Гарвард сьогодні: державне приватне партнерство і бізнес, який буде залучений до формування цього університету. Принаймні така ідеологія поставлена, вона може сформувати найбільш цікаву історію.

Українські виші в міжнародному рейтингу. Що Міністерство робить, щоб популяризувати українські університети на міжнародному рівні і залучати іноземних студентів?

Я дуже скептично відношусь до будь-яких рейтингів. Тому що більшість рейтингів все одно розробляється і складається під замовника. Але будь-яка градація корисна з точки зору змагальності, з точки зору того, що ти маєш певний результат у певному проміжку або балансі часу, і якщо ти хочеш кудись рухатись, принаймні у тебе є показники тих закладів освіти, які стоять вище. Позиція наших університетів – там шість університетів. В одному з рейтингів це шість університетів: мало, але 5 років тому не було жодного. Цей рейтинг принаймні є інструментом того, що нас зафіксували на певних позиціях. І якщо ми маємо позитивний рух, то це вже сигнал нашим міжнародним партнерам.

Існує надлишок випускників певних професій і брак виробничих професій. Куди варто йти, а куди затісно?

Державне замовлення формує не Міністерство освіти, а Мінекономіки. І квоти Мінекономіки надає Міносвіти. Звичайно, є процедури певного моніторингу ринку праці по центру зайнятості і т.д. Але Міносвіти вже другий рік поспіль стоїть на позиції у тому, що на надлишкові професії – економіка, бізнес, право – ми суттєво зменшуємо державне замовлення.

Тільки, наприклад, на айтішників, де ринок дуже потребує фахівців, минулого року ми запустили на 38% більше державного замовлення саме на ці високотехнологічні спеціальності. Дуже важкі спеціальності, такі як механіка, механічна інженерія. Їх реально не вистачає, але при цьому університет сам має стимулювати попит на ці спеціальності.

Приховані платежі у школах та вишах. Як з цим бореться Міністерство? Система освіти досі одна з найбільш корумпованих.

Відповідальність по школах – це місцева влада. Звичайно, що вимагання коштів – ганебне явище. Для цього є статті в Кримінальному кодексі. Що стосується університетів… Знаєте, нещодавно був у Таджикістані: для того, щоб цей факт мінімізувати, є цифровізація, діджиталізація. Комп’ютер хабарів не бере. Ми сьогодні можемо зробити специфічні програми, які здатні оцінити людину найбільш точно, її рівень знань та рівень підготовки.

Яка середня зарплата вчителя і яка вона може бути?

У молодого вчителя приблизно 8,5 – 9 тисяч. Це із всіма надбавками, доплатами, які можуть бути. Якщо ти пройшов сертифікацію, ти можеш собі на 20% офіційно збільшити зарплату. Треба зареєструватися на сайті Державної служби якості освіти, пройти той самий тест, показати свою професійну майстерність, отримати сертифікат про визнання своєї кваліфікації і отримати 20% зарплати.

З 1 грудня ще підніметься на 8,4%.

Скільки не вистачає вчителів?

Не можу сказати. На сайті зробимо таку статистику.

Як відбуватимуться підготовчі курси для абітурієнтів з окупованих територій?

Це більше не до мене. Підготовчі курси для абітурієнтів з окупованих територій – до Міністерства тимчасово окупованих територій.