Архів записів

Україна піднялася на 15 позицій у рейтингу швидкості інтернету

Середня швидкість інтернету в Україні склала 25,26 Мбіт/с.

Україна піднялася на 15 позицій у світовому рейтингу швидкості інтернету від британських дослідників Cable та посіла 77 із 224 місць. Натомість у 2020 Україна займала 92 місце. Про це свідчить дослідження Worldwide broadband speed league 2021.

Середня швидкість інтернету в Україні склала 25,26 Мбіт/с.

З 11 країн колишнього СРСР у трійку лідерів за швидкістю інтернету увійшли — Росія (35,73 Мбіт/с, 66 місце), Україна (25,26 Мбіт/с, 77 місце), та Білорусь (19, 86 Мбіт/с, 92 місце). Натомість найповільніший інтернет у регіоні мають Туркменістан (0,50 Мбіт/с, 224 місце), Таджикистан (1,82 Мбіт/с, 211 місце) та Казахстан (5,83 Мбіт/с, 173 місце). Таджикистан і Туркменістан також увійшли в десятку найповільніших місць світу.

П’ятірка країн світу з найшвидшим інтернетом — Джерсі (274,27 Мбіт /с), Ліхтенштейн (211,26 Мбіт /с), Ісландія (191,83 Мбіт /с), Андорра (164,66 Мбіт/с) та Гібралтар (151,34 Мбіт/с).

Нагадаємо, британські дослідники від Cable з’ясовували, скільки в різних країнах світу коштує мобільний інтернет.  Експерти уклали рейтинг із 231 країни, серед них Україна посіла 31 місце із вартістю $0,75 за 1 Гб. Для укладення рейтингу дослідники взяли до уваги 6148 тарифних планів за період з 8 грудня 2020 року по 25 лютого 2021 року.

Netflix прийде до України тоді, коли середній чек за послуги сягне 30-50 доларів

Анастасія Риженко передбачає жорстку конкуренцію у разі виходу Netflix та Amazon на український ринок.

Керівниця департаменту медіаконтенту Volia Анастасія Риженко прогнозує, що Netflix, Amazon та інші міжнародні гіганти прийдуть на ринок України тоді, коли середній чек за послуги телебачення складатиме 30-50 доларів.

Під час дискусії на Kyiv Media Week Риженко зазначила, що на Заході вартість комплексів послуг, представлених у пакеті, стартує від 30 до 50 доларів, але український ринок, ще не на тому рівні, щоб цікавити гігантів.

У разі виходу Netflix та Amazon на український ринок Риженко передбачає жорстку конкуренцію, адже міжнародні компанії мають змогу купувати дорогі права на декілька територій: «Вони укладають пакетні угоди і забирають собі всі ексклюзиви. І тут ми не зможемо з ними змагатись».

У свою чергу, директор Sweet.tv Олександр Резунов вважає, що Netflix, Amazon та інші гіганти світового ринку прийдуть в Україну тоді, коли сервіси почнуть маркетингову боротьбу за користувачів.

Директорка Oll.tv та Xtra TV Юлія Трибушна не розглядає Netflix як конкурента, якого слід боятись, адже, за дослідженнями її компанії, українські глядачі дивляться переважно вітчизняний продукт.

«Хоча в нас є ексклюзивна бібліотека “Амедіатеки”, де зібрані найкращі серіали планети, за останні три тижні лідером перегляду є серіал “Клятва лікаря”, знятий каналом “Україна”», – каже вона і припускає, що український продукт ближчий і зрозуміліший українському глядачеві.

Директор зі стратегічного розвитку Megogo Іван Шестаков вважає, що нові конкуренти — це добре й вони навіть зможуть бути партнерами й друзями, втім безглуздо конкурувати з гігантами напряму. Саме тому Megogo, за його словами, ще кілька років тому вирішив диверсифікувати свій продукт і розробити нішеві напрямки, кожен із яких може стати повноцінним бізнесом.

«Це змінює екосистему. Ми вже стали складнішими за Netflix у плані медіапродукту. Це наша броня», – каже він.

Попри те, що деякі українці мають підписки на міжнародні стрімінгові сервіси, компанії ще не розпочали глобальну боротьбу за українських глядачів, і відповідно не купують ексклюзивні права на ці території. Олександр Резунов вважає, що знаком глобального приходу Netflix, Amazon та інших гігантів світового ринку в Україну стане початок маркетингової боротьби за користувачів.

Наприклад, на російський ринок Netflix вийшов минулого року, коли підписав угоду з російським медіахолдингом «Национальная медиа группа» (НМГ), який став оператором Netflix на цьому ринку. Netflix планував розробити російський інтерфейс, перекласти іноземні серіали, додати російський контент. За даними Broadband TVNews, вартість підписки на Netflix у Росії мала становити 599-999 рублів на місяць (220-367 грн).

Нагадаємо, згідно з дослідженням Суспільного, частка українців, готових платити за контент мовника за чотири роки (з 2017 року) виросла в чотири рази.

При цьому справедливою ціною за пакет кабельного телебачення люди вважають у середньому 77 гривень (у 2018 році — 75 гривень).

Згідно з дослідженням «1+1 media», 40% українців готові сплачувати за телебачення не більше 100 гривень на місяць.

Кіберполіція заблокувала криптогаманець литовця. Спроби розблокувати гроші через суд виявились невдалими

У червні 2021 року громадянин Литви звернувся до адміністративного суду з позовом до інспектора з особливих доручень управління протидії кіберзлочинам в Одеській області, щоб суд допоміг йому розблокувати криптогаманець з грошима. Криптобіржа, де розміщений гаманець позивача, за його задумом мала б розблокувати належні позивачу криптоактиви та зазначити, що не має до нього претензій.

Згідно з матеріалами справи, позивач зазначив, що під час виводу криптоактивів на початку березня 2020 року біржа Huobi заблокувала активи за запитом кіберполіції України. Причина — у нібито кримінальному походженні грошей. Кіберполіція мала на меті перевірку походження коштів.

На думку позивача, незаконне блокування його криптоактивів незаконне, оскільки розгляд справи триває дуже довго. За його словами, у листі відповідача до біржі Huobi не вказується, що блокування коштів позивача відбулося у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, на адвокатський запит з цього питання відповіді не надали.

У червні суд відмовив литовцю у відкритті кримінального провадження відносно старшого інспектора з особливих доручень 1-го відділу управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції національної поліції Паламарчук В.М., не визнавши його дії протиправними.

В апеляційній скарзі, поданій у серпні 2021 року в П’ятий апеляційний адмінсуд Одеси, литовець спробував скасувати це рішення у зв`язку з тим, що воно прийняте з неправильним застосуванням норм права.

В Нацполіції запевнили, що блокування коштів литовця відбулося у порядку, передбаченому КПК України для розслідування конкретного кримінального провадження з вказівкою номера та дати внесення даних до ЄРДР. Проте позивачу не повідомили, чи надано інспектору доручення на здійснення слідчо-розшукових дій.

Литовець пояснював, що подібні дії інспектора вже мали місце відносно іншої особи в іншому кримінальному провадженні. Аналогічний позов по суті був задоволений Одеським окружним адміністративним судом.

Проте в цьому випадку суд апеляційну скаргу громадянина Литовської Республіки залишив без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року залишив без змін.

Уряд пропонує посилити захист прав споживачів в інтернеті

22 вересня, на черговому засіданні Уряд підтримав нову редакцію закону “Про захист прав споживачів”, у якій, зокрема, пропонується посилити захист прав споживачів в інтернеті. Про йдеться на сайті уряду.

Так, зокрема, документом пропонується:

— Гармонізувати законодавство України у сфері захисту прав споживачів із законодавством ЄС шляхом імплементації Директив ЄС, зазначених в Додатку XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію;
— поширити дію Закону України “Про захист прав споживачів” на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
— визначити перелік інформації про продукцію та продавця, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, а також відповідальність за відсутність такої інформації;
— звільнити бізнес від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки;
— надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту;
— звільнити від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, Держпродспоживслужбу та громадські об’єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів;
— надати Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) продавця, який не надав достовірну інформацію на цьому вебсайті про своє найменування, місцезнаходження, зобов’язавши при цьому Держпродспоживслужбу звернутись до провайдера щодо відновлення такого доступу, при виконанні суб’єктом господарювання вимог закону.

Законопроектом створюються умови не тільки для ефективного захисту прав споживачів, але і для ведення бізнесу на основі чесної конкуренції між продавцями офлайн та онлайн.

“На сьогодні існує проблема, коли людина не може поскаржитись або повернути товар, придбаний в інтернеті. Тому ми пропонуємо це виправити шляхом запровадження механізму добровільної ідентифікації продавця в реєстрі інтернет-магазинів”, — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, ухвалення нової редакції закону дозволить вийти на якісно новий рівень забезпечення та захисту прав споживачів, адже усувається низка прогалин, зокрема у сфері електронної торгівлі.