Архів записів

Як український IT-ринок вирішує питання з бухгалтерією та податками — дані опитування

Інститут економічної аналітики міжнародної компанії WeDoITBM провів опитування на тему «IT-ринок, податки та бухгалтерія: особливості взаємовідносин в Україні». Дослідження проводилося з метою вивчення думок представників топ-менеджменту ІТ компаній, що працюють на вітчизняному ринку, як вони бачать найоптимальніші варіанти побудови системи бухгалтерії, які режими оподаткування обирають на практиці.

Згідно опитуванню, переважна кількість (понад 80%) задіяних у опитуванні топ-менеджерів IT – компаній висловили в різній мірі позиції, що нинішня система оподаткування в Україні для IT-бізнесу доволі сприятлива для невеликих та середніх IT-компаній у порівнянні із іншими податковими юрисдикціями в Європі.

Зазначається, що через доволі високу швидкість найму розробників та можливість роботи із ними через систему ФОПів – значно менша складність податкового та кадрового обліку та вартість бухгалтерського обслуговування. Але у системі ФОПів для IT бізнесу є й «інший бік медалі»: структурованій у такий спосіб компанії дуже часто важко залучати серйозні іноземні інвестиції.

«Щодо способів оптимізації трудових взаємовідносин, які використовують IT – компанії, очікувано більше половини опитаних — укладає договори із програмістами як з ФОПами (майже 65%).На другому місті по застосуванню — працевлаштування в штат частини ключових співробітників, а з іншими — співпраця як з ФОПами (25%). На третьому — аутстаффінг персоналу (вивід зі штату компанії працівників та оформлення їх в штаті спеціалізованої компанії-аутстаффері) – 5%. І лише представники двох іноземних компаній, які брали участь у дослідженні, сказали, що працевлаштовують в штат всіх програмістів», — повідомляють аналітики.

Щодо побудови взаємодії із бухгалтерією, більша половина IT – фірми віддає перевагу бухгалтеру в штаті\на півставки або створенню власного бухгалтерського відділу. Натомість 40 % учасників дослідження каже про те, що користуються послугами бухгалтерських фірм на аутсорсі. При чому деякі відмічають, що почали користуватися послугами бухгалтерського аутсорсу останні 1,5-2 роки.

Як показує дослідження, серед найбільш затребуваних послуг у бухгалтерського аутсорсу для IT-фірм є такі: складання та здача бухзвітності , послуги кадрового діловодства, складання звітності по найманим працівникам, нарахування заробітної плати, ведення ФОПів.

«Цікавими є стимулюючі та стримуючи фактори для переведення бухгалтерії на аутсорс. Серед переваг, опитані назвали звичайно економію коштів, адже штатна бухгалтерія передбачає офіційне працевлаштування, а тому зарплати, податки, робоче місце, бухгалтерське ПО для кожного бухгалтера», — підкреслюють аналітики.

Також важлива оперативність та безперервність обслуговування (натомість якщо компанія має 1 бухгалтера – можливі затримки на відпустки, лікарняні, відгули тощо). Додатковими перевагами називали — матеріальну відповідальність аутсорсової бухгалтерської компанії (страхування відповідальності) та використання легального бухгалтерського софту, що дає більше гарантій безпеки. Натомість ті, хто має штатного бухгалтера, основний стримуючий фактор від співпраці з бухгалтерами на аутсорсі назвали побоювання через низький рівень конфіденційності та відсутність індивідуального підходу. Хоча й погодилися із твердженням, що все залежить від професійності аутсорсової фірми та її масштабів.

Дослідження проводилося методом фокус-групових дискусій та глибинних інтерв’ю. Вибірка дослідження: до участі запрошувалися представники топ-менеджменту IT-компаній з українським та іноземних капіталом, що офіційно працюють на ринку України не менше року, розташовані в Києві,Львові,Вінниці,Харкові та Дніпрі. Період проведення дослідження – жовтень 2021 року.

Мінцифри озвучило три ключові цілі до 2025 року

Міністерство цифрової трансформації прагне до 2025 року оцифрувати 100% усіх послуг, надати доступ до інтернету більшості населення та наростити частку ІТ у ВВП України до 10%.

Про це міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів в інтерв’ю каналу «Дом»:

«Яка наша ціль до кінця 2024 року? Ми хочемо оцифрувати 100% усіх послуг. Хочемо, щоб максимальна кількість — 95-100% людей — мала доступ до інтернету, неважливо де — у маленькому населеному пункті, посередині дороги чи коли ти їдеш поїздом… І, звичайно, ми хочемо, щоб частка IT у ВВП нашої країни колосальним темпом зростала до 10%, і щоб IT-компанії з’являлися в Україні дедалі частіше, ставали світовими брендами, капіталізувалися і щоб це був успіх нашої країни»

Федоров додав, що якщо до кінця 2024 року в Україні лишаться люди, які не матимуть смартфона чи комп’ютера, то вони зможуть скористатись усіма послугами у ЦНАПах.

Україна працює над побудовою регулятора європейського зразка в сфері е-комунікацій

За сприяння Міністерства цифрової трансформації України та підтримки проєкту ЄС щодо розвитку цифрової політики України відбулись експертні консультації європейських фахівців з Комітетом цифрової трансформації з питань удосконалення законопроєкту про регулятора у сфері е-комунікацій відповідно до найкращих стандартів та практик ЄС. Про це повідомляється на сайті Міністерства, інформує TrueUA.

Зазначається, що наразі державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації здійснює НКРЗІ, водночас окремі питання обрання членів, компетенції та незалежності цього органу не відповідають європейським правилам, визначеним Кодексом е-комунікацій ЄС.

«Новий законопроєкт спрямований на створення в Україні інституційно, політично та фінансово незалежного регулятора у сфері е-комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Він передбачає прозору процедуру відбору членів регуляторного органу, врегулює окремі питання повноважень і функціоналу», – йдеться у повідомлені.

Крім цього, від ухвалення законопроєкту залежить початок належного функціонування з 2022 року норм Закону України «Про електронні комунікації». Оскільки в законопроєкті передбачені засадничі принципи правового статусу, діяльності, завдань, повноважень, джерел фінансування НКРЗІ.

В Україні з`явився ІТ-портал в сфері торговельного захисту

Мінекономіки поставило собі за мету забезпечити прозорий та зручний доступ до матеріалів, які стосуються інструментів торговельного захисту. Новий ІТ-портал має стати джерелом інформації з питань торговельних розслідувань для усіх зацікавлених сторін.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

«Практика проведення в Україні торговельних розслідувань – це достатньо закритий процес з непередбачуваними результатами і строками. Ми запускаємо новий інструмент – ІТ-платформу, яка має усунути усі технічні проблеми та надавати актуальну інформацію щодо процесу того чи іншого торговельного розслідування», – зазначив заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка під час презентації ІТ-платформи «Державний інформаційно-сервісний портал «Торговельний захист України».

Цей програмний продукт призначений для автоматизації процесу проведення торговельних розслідувань/переглядів в Україні та участі у них заінтересованих сторін, спрощення процесу подання та обміну інформацією і матеріалами в рамках торговельних розслідувань, забезпечення публічного доступу до інформації та матеріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту.

ІТ-платформа розроблена за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» з метою удосконалення роботи в рамках торговельних розслідувань/переглядів (антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних).

Нагадаємо, уряд розширює перелік ліцензій, які можна отримати через «Дію».

У Мінцифри розповіли, які послуги запустять у «Дії» до Нового року

Керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Мстислав Банік анонсував нові сервіси у застосунку та на порталі «Дія». Серед них діджиталізація субсидій, соціальні та податкові послуги.

Про це чиновник розповів в інтерв’ю Bigmir.net.

«Ми готуємо оновлену прописку, яка запуститься по всій території України – в 1439 громадах. Будуть запущені соціальні послуги. Сподіваємося, що зароблять субсидії, послуги для одиноких матерів, внутрішньо переміщених осіб. Можливо, запустимо кабінет ветерана, вірніше, відомості про нього в кабінеті громадянина. А ще нові податкові пільги. Кабінет податкової поступово переводимо в “Дію”. Також будуть послуги РАЦСу» — Мстислав Банік. Керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України

Банік зазначив, що у Раді зараз розглядають законопроект про оновлення прописки, який передбачає, що єдиним джерелом інформації про місце реєстрації буде не довідка чи штамп у паспорті, а реєстр міграційної служби. «Не потрібно буде носити з собою виписку, не потрібно буде ставити штамп у паспорт-книжку. Сподіваємося, що протягом осені ця епопея завершиться»,- уточнив чиновник.

Представник Мінцифри також уточнив, що електронні повістки в армію не будуть приходити призовникам через «Дію».

«Сказати, що є план через рік надсилати повістки через “Дію” – ні, такого немає. У нас є деякі умови. Ми хочемо, щоб “Дія” не лякала людей, а була комфортною. Тому “Дія” не стежить за геолокації. Це наш принцип. Тому “Дія” не присилає повістки в армію», – підсумував Банік