До Топ-100 найкращих у світі постачальників послуг IT-аутсорсингу у 2023 році потрапило 13 українських компаній, а також 7 компаній, що мають офіси в Україні. Про це свідчать дані рейтингу, складеного Міжнародною асоціацією IAOP (International Association of Outsourcing Professionals).

До списку увійшли такі компанії, як AMC Bridge, Ciklum, Computools, Eleks, Infopulse, Innovecs, Magnise, Miratech, N–IX, Program Ace, Sigma Software, Softengi, Softjourn, CHI Software та інші.

Аналітичне агентство Statista, у свою чергу, прогнозує, що у 2023 році глобальний дохід аутсорсингу IT-послуг наблизиться до позначки у $430 млрд. Великі корпорації наймають зовнішні команди IT-розробників, щоб не завантажувати себе непрофільними задачами. Експерти зазначають, що це дозволяє отримати унікальну експертизу та послуги найкращих IT-фахівців, заощадивши при цьому велику частину бюджету.

Україна у 2022 році запросить у Євросоюзу оцінювання виконання зобов’язань “цифрового” доповнення XVII-3 (Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг) Угоди про асоціацію, щоб потім у найкоротші терміни перейти до режиму внутрішнього ринку в секторі електронних комунікацій з ЄС (“цифровий безвіз”), заявив віцепрем’єр – голова Мінцифри Михайло Федоров.

“Нашою амбітною метою цього року є подання запиту на оцінювання виконання Україною зобов’язань згідно з “цифровим” доповненням Угоди про асоціацію. Після розраховуємо отримати режим внутрішнього ринку в секторі електронних комунікацій”, – сказав Федоров на спільному засіданні уряду та Європейської комісії у Києві в четвер.

Він зазначив, що Україна готова максимально швидко завершити внутрішньодержавну процедуру поновлення доповнення XVII-3 і розраховує на таку ж оперативність з боку ЄС.

Крім того, Федоров заявив, що Україна працює над імплементацією Європейського кодексу електронних комунікацій і рухається в цьому процесі “паралельно або швидше за деякі країни Європейського союзу”.

Віцепрем’єр зазначив також спільну роботу у розгортанні вузла eIDAS в Україні та готовність до запуску реформи для імплементації DESI (Індексу цифрової економіки ЄС).

“Важливим для нас є відстежити свої сильні та слабкі сторони порівняно з країнами ЄС. Для цього вже запускаємо реформу імплементації екосистеми DESI. Будемо вдячні Європейському союзу за допомогу та сприяння у цьому процесі”, – сказав Федоров.

Водночас, за його словами, вивільнення частот, яке передбачає норми Європейського кодексу у сфері електронних комунікацій, залишається чутливим питанням для України, зазначив віцепрем’єр. “Враховуючи військову агресію Росії, вивільнення частот, які перебувають у користуванні Збройних сил України, зараз неможливо”, – констатував глава Мінцифри.

Водночас він наголосив, що Україна прагне запустити технології 5G для додаткового цифрового розвитку країни та приєднання до Європейських транспортних 5G коридорів.

Міністерство культури та інформаційної політики спільно з “1+1 media” та “WAW: альтернативне медіа” запускають проєкт “Плюсуй українську“, який спрямований на популяризацію української мови та культури.

“Мова – це наш кордон та наша безпека. Не випадково перші кроки окупантів на захоплених територіях – це тотальна русифікація населення, заміна вивісок з назвами міст та вулиць на російські аналоги, популяризація пропагандистського телебачення. Тому наше завдання – перемогти ворога і на передовій, і на культурному фронті”, – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у телеграм-каналі.

Міністр розповів про проєкт “Плюсуй українську”, який спрямований на популяризацію української мови та культури, викорінення російського контенту з медіаполя та формування звички спілкуватися і вдома, і в інших сферах життя українською.

За його словами, проєкт реалізовуватимуть протягом 2023 року група “1+1 media“, WAW та Мінкультури.

“У рамках проєкту будемо створювати освітній контент, що стосується необхідності вивчення української мови для різних аудиторій, а також масштабувати українськомовне середовища в контексті соціальних мереж. Крім цього, проєкт популяризуватиме українських контентмейкерів та діячів, які формують нову українську культуру”, – зазначив Ткаченко

Польща та благодійна організація “+380” передали 45 станцій системи супутникового зв‘язку Starlink на потреби Полтавщини, повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.

“Сьогодні область отримала 45 станцій супутникового зв’язку Starlink від польських партнерів і благодійної організації “+380”. Їх передадуть до Пунктів незламності для забезпечення безперебійного доступу до інтернету”, – написав Лунін у телеграмі у вівторок.

За його словами, в Полтавській області працюють 403 Пункти незламності, в яких під час тривалих відключень світла можна зігрітися та зарядити гаджети.

Мобільні оператори вже отримали 120 земельних ділянок, де побудують базові станції для розгортання  4G зв’язку. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Тисячі людей у 350 селах незабаром матимуть якісний 4G, додав міністр.

“Прибрали зайву бюрократію з розгортання 4G зв’язку. Маємо перші результати. Це сталося на пів року швидше, ніж зазвичай, завдяки закону №2078-IX. Над ним активно працювала команда Мінцифри”, — написав Федоров у Телеграм.

Раніше віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Телеграм-каналі розпочав опитування, чи зберігати в Україні національний роумінг після війни та додати функцію LTE.

“З березня в Україні працює нацроумінг. Завдяки йому можна швидко перемикатися між операторами без зміни сім-карт та тарифів. Це дозволяє зателефонувати близьким або скористатися 3G там, де ваш оператор не мав покриття”, — зазначив Федоров.

За словами Федорова, ця функція особливо цінна у сільській місцевості чи на деокупованих територіях.