Пілотний проект 5G-зв’язку в Україні може бути запущений уже в поточному році.

Це буде одним із пріоритетних напрямів розвитку сфери телекомунікацій. Про це в інтерв’ю Forbes Україна заявив віце-премʼєр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Урядовець нагадав, що у 2019-му році в Україні відбувся перерозподіл частот, для того щоб активно розвивався 4G.

“Сподіваюся, пілот 5G зробимо у 2024-му. Хоча б локально. Повномасштабна війна впливає на частоти, які нам потрібні. Саме через це може не вийти, але варто спробувати”, – сказав Федоров.

Він також зазначив, що Мінцифри хоче запустити більше проєктів, пов’язаних із інноваціями для бізнесу, – “стимулів, які б змушували модернізувати підприємства”.

Зокрема, йдеться про грантову програму, яка фінансово підтримує інновації: від запровадження CRM-систем до нових технологій виробництва.

“Я вірю в підприємців та бізнес. Не вірю в роль держави в економіці. Не вважаю, що вона має займати важливе місце. Потрібно максимально все відпускати, тому, наприклад, існує “Дія.City“, – підкреслив міністр.

АТ “Укрзалізниця” запустило онлайн-сервіс претензійного повернення квитків.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба компанії у Телеграмі.

Відтепер, щоб оформити претензійне повернення квитків (тобто коли повернення в режимі онлайн вже закрите або апріорі недоступне), не обовʼязково заповнювати паперову заяву. Укрзалізниця цифровізувала процес, тому достатньо оформити електронну версію заяви, перейшовши за посиланням.

Зазначається, що час розгляду заяви залишається незмінним. Оформити її можна з будь-якої точки світу – достатньо мати Дія.Підпис та стабільний інтернет-звʼязок.

Оформлення претензійного повернення квитків можливе виключно за наявності відповідних відміток на квитках.

У компанії зазначають, що сервіс іще допрацьовується, тому повернення паперових квитків, придбаних у касі, стане доступним пізніше.

Як повідомляв Укрінформ, АТ “Укрзалізниця” у серпні 2022 року запустило мобільний застосунок, у якому можна придбати залізничні квитки.

Національна поліція України опублікувала низку корисних порад від кіберполіції. Вони допоможуть захистити акаунт і вберегти себе від проблем із втратою даних.

Деталі

Щоб створити надійний пароль, правоохоронці рекомендують робити його довгим. Він має містити щонайменше 8 символів, водночас частину потрібно ввести великими, а якісь написати прописними.

Також доповнюйте його спеціальними символами та цифрами. У поліції перерахували найбільш ненадійні паролі. Серед них:

• 123456;

• 11111;

• qwerty;

• password;

• abc123;

• admin.

Намагайтеся встановлювати оригінальні паролі. У жодному разі не встановлюйте в його якості своє ім’я, номер телефону та інші дані.

Утримуйтеся від використання у якості паролів цитат, гасел, назв творів тощо

Якщо ви підозрюєте, що пароль хтось міг дізнатися, потрібно негайно змінити його.

Не зберігайте записані паролі в чохлі мобільного телефону або у відкритому вигляді біля комп’ютера

Поліцейські не радять надсилати паролі в особистих повідомленнях через месенджер і не розкривати їх незнайомцям.

Експерти Держспецзв’язку вивчають залежності між об’єктами критичної інфраструктури, щоб запобігти каскадним руйнуванням під час можливих ворожих кібератак.

Держспецзв’язку вивчає загрози для об’єктів критичної інфраструктури, заходи для їх захисту, а також залежність об’єктів один від одного для запобіганню каскадному руйнуванню. Про це повідомив представник адміністрації Держспецзв’язку Василь Ананьєв.

Деталі

Зазначається, що українські фахівці взяли участь у міжнародній конференції “Кіберстійкість у сучасному світі. Досвід України”, яка проходила у Варшаві, і де обговорювали розбудову національної системи захисту критичної інфраструктури.

За словами представника Держспецзв’язку, у пріоритеті уваги знаходиться вивчення залежностей і взаємозалежностей об’єктів критичної інфраструктури та можливість каскадних ефектах (ефекту “доміно”). Він навів у приклад кібератаку на оператора мобільного зв’язку Київстар, що спричинила не лише відсутність мобільного зв’язку та інтернету (що загрожувало життю цивільних через неможливість викликати швидку або екстрену допомогу), а й мала негативний вплив на значну кількість інших секторів. Зокрема, фіксувався негативний вплив на функціонування банківської системи, адже було неможливо скористатися АТМ-терміналами, які залежали від мобільного зв’язку, і було неможливо сплатити за товари першої необхідності в магазинах чи придбати ліки в аптеці через термінал.

Він також зазначив, що Україна постійно вдосконалює плани захисту від всіх типів загроз, щоб розуміти вразливості перед комбінованими атаками на об’єкти критичної інфраструктури, адже агресор націлений на уповільнення відновлення надання критично важливих послуг населенню. При цьому фахівці зосереджені не лише на захисті, а й на забезпеченні стійкості об’єктів критичної інфраструктури.