Міністерство закордонних справ України вперше в історії створило з використанням технологій штучного інтелекту цифрову особу, яка офіційно коментуватиме консульську інформацію для ЗМІ.

“Представниця МЗС із консульських питань Вікторія Ші створена на основі реальної людини – української співачки та інфлюенсерки Розалі Номбре, яка погодилася pro bono взяти участь у проєкті МЗС і виступити прототипом для представниці. Команда проєкту відзняла та оцифрувала її. Важливо зазначити, що консульська представниця та її реальний прототип є двома різними особами, а з офіційними коментарями від імені консульської служби МЗС виступає лише цифрова особа Вікторія Ші”, – зазначено в повідомленні МЗС.

ШІ вже оприлюднив вітальне відеозвернення на ютуб-каналі МЗС України.

“Моє ім’я символізує нашу головну мету – перемогу України, а прізвище – штучний інтелект, який мене створив. Моя робота полягатиме в донесенні громадськості оперативної та перевіреної інформації консульського департаменту МЗС України. Я повідомлятиму журналістам новини про роботу консулів із захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, реагування на інциденти чи надзвичайні ситуації та інші новини”, – йдеться у зверненні.

Коментарі Вікторії Ші з’являтимуться на офіційних ресурсах МЗС України, вебсайті й сторінках у соцмережах, а також їх передаватиме журналістам пресслужба МЗС.

“Використання згенерованої штучним інтелектом цифрової особи для консульського коментування – це насамперед економія часу та ресурсів МЗС. Реальні дипломати зможуть бути більш ефективними та фокусуватися на інших завданнях з надання допомоги громадянам”, – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Міністр також наголосив, що активне використання технологій штучного інтелекту в роботі МЗС – це не примха, а вимога воєнного часу. Адже для того, щоб домагатися необхідних для країни результатів, потрібно пришвидшувати всі процеси й бути на крок попереду.

“Створення цифрової консульської представниці – це частина ширшої стратегії із системного впровадження передових технологій з використанням штучного інтелекту в МЗС України. Дипломатія не лише в Україні, а й в усьому світі завжди була консервативною сферою, яка останньою впроваджувала інновації. Ми змінюємо це. Українська дипломатія зараз посилює свої спроможності і робить технологічний стрибок, якого досі не зробила жодна дипломатична служба у світі”, – додав міністр.

Зазначено, що МЗС також передбачило кілька рівнів захисту Вікторії Ші від цифрових підробок. На кожному оригінальному відео консульської представниці розміщено QR-код, який веде на текстову версію того самого коментаря на офіційній сторінці МЗС. У разі відсутності такого QR-коду чи переходу на будь-який інший сайт відео не вважається достовірним.

Крім того, консульська представниця не є заміною представника МЗС України. Після закінчення терміну перебування на цій посаді Олега Ніколенка МЗС уже провело конкурс на заміщення цієї вакансії. Його переможця уже визначено, він проходить необхідні процедури спецперевірок.

Проєкт консульської ШІ-представниці МЗС України втілила командою ГО The Game Changers за сприяння ГО Nazovni Tech.

Кабінет міністір України ухвалив постанову, яка запустить мультишеринг цифрових документів через Дію. Це дозволить українцям швидше ділитися електронними документами, а також довідками про доходи.

Про це повідомило Міністерство цифрової транформації України.

Зазначено, що громадяни України в установах зможуть ділитися не лише копіями й даними електронних документів, а й довідок про доходи, ОК-5 і ОК-7.

Зараз, щоб надіслати такий набір документів, потрібно відправити копії цифрових документів через Дію, а копії довідок надсилати окремо. З мультишерингом процес стане набагато швидшим і простішим, – йдеться в повідомленні.

У Мінцифри розповіли про роботу мультишерингу. Спочатку компанія надсилає запит на кілька документів, а користувач Дії підтверджує його Дія.Підписом у застосунку. Зазначено, що поля в електронних заявах і договорах заповнюватимуться автоматично даними завдяки мультишерингу.

У Люксембурзі відбулося друге засідання Керівної групи ІТ-коаліції, на якій зібралися представники одинадцяти країн-учасниць, семи країн-спостерігачів, ЄС та НАТО.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

Під час зустрічі учасники ознайомилися зі статусом поточних закупівель та пріоритетів на 2024 рік.

«Я вдячна учасникам коаліції за те, що продовжують нас підтримувати. Всі внески допомагають закривати критичні потреби наших військових та нашої ІТ-інфраструктури. Запрошую більше країн доєднуватися до нашої ініціативи та не зупинятися у підтримці України. Внески, швидка закупівля і поставки — те, чого ми зараз потребуємо найбільше», — звернулася до учасників засідання заступник Міністра оборони України Катерина Черногоренко.

Крім того, учасники та спостерігачі ІТ-коаліції працювали над дорожньою картою для планування закупівель у 2024 році та наступних роках. Ця дорожня карта дозволяє краще координувати та планувати внески учасників.

«Я вдячна учасникам коаліції за те, що продовжують нас підтримувати. Всі внески допомагають закривати критичні потреби наших військових та нашої ІТ-інфраструктури. Запрошую більше країн доєднуватися до нашої ініціативи та не зупинятися у підтримці оголосили про подальші фінансові внески в ІТ-коаліцію», — сказала заступник міністра оборони Естонії з планування політики Туулі Дунетон.

Вона зазначила, що шляхом підтримки України країни Європи захищають свої спільні цінності та сприяють власній безпеці. ІТ-коаліція є важливою частиною цієї підтримки, оскільки вона допомагає зміцнити технологічну перевагу України на полі бою.

Керівна група ІТ-коаліції створила чотири тематичні експертні групи для обміну експертизою.

ІТ-коаліція — це спеціальна група держав у межах Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») під керівництвом Естонії та Люксембургу, яка зосереджена на наданні підтримки Міністерству оборони України та Збройним Силам України у сфері ІТ, зв’язку та кібербезпеки.

Детально про цифровізацію української армії в інтерв’ю АрміяInform розповіла заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.

Національний банк України продовжує співпрацю з Міністерством фінансів США у сфері кібербезпеки в банківському та фінансовому секторах України. З цією метою підписано Меморандум про взаємодію та співробітництво.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу НБУ.

Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, співпраця і дасть змогу й надалі підтримувати ефективну систему захисту банків та фінансових установ від кіберзагроз, зокрема в умовах воєнного стану, та забезпечувати сталість фінансових ринків.

“Зміцнення кібербезпеки та спільна протидія актуальним кіберзагрозам вкрай важливі для стабільної та безперервної роботи українського фінансового сектору. Особливо актуальним це питання є в умовах гібридної війни, яку вже третій рік РФ веде проти України на додачу до повномасштабної військової агресії”, – сказав він.

У свою чергу Тодд Конклін, заступник помічника держсекретаря США з питань кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури, заявив, що Міністерство фінансів США продовжує виступати за сильну українську економіку, яка потребує стійкості критичної інфраструктури фінансового сектору. “Наше постійне партнерство з НБУ посилює цю стійкість, забезпечуючи потік інформації про нові загрози кібербезпеці”, – сказав він.

За його словами, ці зусилля не лише зміцнюють кібербезпеку в Україні, але й дають змогу команді Міністерства фінансів США випереджати ризики для власного сектору фінансових послуг.

“Загрози, з якими стикаються наші колеги в Києві, ймовірно, будуть спрямовані і на Сполучені Штати. Тісна співпраця та постійний обмін інформацією допомагають обом країнам залишатися напоготові”, – додав він.

Меморандум

Меморандум набув чинності 4 квітня 2024 року. Він визначає методи обміну інформацією про загрози кібербезпеці та інциденти, учасників кіберзагроз, а також дає змогу сторонам проводити спільні навчання, експерті форуми тощо.

Метою цього документа є організація взаємодії між НБУ та Міністерством фінансів США для:

реалізації механізмів обміну інформацією у сфері кібербезпеки та актуальних кіберзагроз;

подальшого розвитку Центру кіберзахисту Національного банку (CSIRT–NBU);

розроблення та реалізації заходів підтримки Національного банку з питань кібербезпеки в банківському та фінансовому секторах України.