Верховна Рада створює систему реагування на кібератаки.

Відповідне рішення ухвалив парламент під час свого засідання, яке транслює на своєму youtube-каналі депутат від фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко, передають Українські Новини.

За ухвалення відповідного законопроєкту № 11290 в цілому проголосували 240 депутатів за мінімально необхідних 226.

В Україні створюється та забезпечується функціонування національної системи реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки, кіберзагрози щодо інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Забезпечувати функціонування такої системи має Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

До складу національної системи реагування на кібератаки входять: CERT-UA, що є національною командою реагування на кібератаки (національний CSIRT) та галузеві і регіональні команди реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки, кіберзагрози (галузеві та регіональні CSIRT), що створюються органами держвлади або органами місцевого самоврядування з метою посилення спроможності реагування на кібератаки у відповідній галузі, сфері або відповідному регіоні.

Як повідомляли Українські Новини, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує парламенту ухвалити за основу проєкт Закону “Про Кіберсили Збройних сил України”.

Збій в роботі систем “Укрзалізниці”, який стався 23 березня, був спричинений масштабною кібератакою. Онлайн-продажі квитків залишались недоступними, компанія працювала в офлайн-режимі.

Міністерство юстиції впроваджує понад 20 проєктів у сфері цифровізації. До кінця 2025 року більшість із них будуть реалізовані.
Про це заявив генеральний директор директорату цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства юстиції Єгор Разогрєєв 27 березня під час форуму «Держреєстри Мін’юсту: стратегічне значення, безпека та розвиток», передає кореспондент Укрінформу.

“Якщо говорити про напрямки цифровізації міністерства, в нас зараз понад 20 активних проєктів у сфері цифровізації. У нас амбітні плани на цей рік. Ми з колегами з Мінцифри постійно створюємо якісь нові проєкти, але я думаю, що до кінця цього року ми випустимо більшість із цих 20 проєктів. Але насамперед хочу напевно зазначити не про проєкт, а про пріоритет. Це – безпека”, – наголосив Разогрєєв.

Як повідомляв Укрінформ, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цифровізація – один із векторів роботи, який уряд тримає у фокусі уваги. Вже запущено застосунки «Армія+», «Резерв+», працює «Мрія», а також послуга «Є-підприємець» та «Є-черга». На черзі – цифровізація соціальної сфери.

Кабінет Міністрів України затвердив положення про систему спеціального телерадіомовлення. Документ окреслює засади роботи технічного комплексу, що протидіятиме поширенню ворожого контенту через наземне телебачення й FM-радіо з території РФ, Білорусі та Придністровського регіону Республіки Молдова. Відповідне рішення ухвалили на п’ятничному засіданні уряду. Про це повідомив у своєму Телеграм-каналі представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Затверджене положення визначає головні завдання спеціальної системи, окреслює механізми її роботи й встановлює правила використання. Основне призначення технічного комплексу – блокувати сигнали наземного телевізійного мовлення та радіосигнали в FM-діапазоні, які передають з території держав-агресорів.

Система також запобігатиме поширенню сигналів із тимчасово окупованих українських територій і районів, де тривають або відбувалися бойові дії. Це дасть змогу захистити інформаційний простір України від руйнівного впливу ворожої пропаганди.

Запровадження такої системи є важливим кроком у забезпеченні інформаційної безпеки держави в умовах повномасштабної війни. Технічний комплекс допоможе зменшити вплив дезінформації й ворожої пропаганди на мешканців прикордоння та районів, наближених до зони бойових дій.

Варто зазначити, що проблема трансляції сигналів із території країн-агресорів залишається нагальною для прикордонних регіонів України. У деяких населених пунктах потужність сигналу російських і білоруських мовників може перевищувати українські телерадіосигнали, що створює загрозу для інформаційної безпеки.

Протидія ворожому інформаційному впливу набуває дедалі більшого значення й на міжнародному рівні. Нещодавно французький медійний регулятор Arcom зобов’язав супутникового оператора Eutelsat припинити трансляцію російських телеканалів СТС і «5 канал» через порушення санкційних обмежень Європейського Союзу.

Реєстрація в електронній черзі перетину кордону “еЧерга” у 23 пунктах пропуску доступною для малотоннажного транспорту з березня, повідомив  віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

“Упродовж березня система “єЧерга” для перетину кордону буде масштабована на всі вантажівки ліцензованих перевізників. Поширюємо єЧергу на весь ліцензований вантажний транспорт, а саме на вантажівки понад 3,5 тонн. Йдеться про 23 пункти пропуску. Для цих пунктів пропуску будуть створені відповідні онлайн-черги для запису”, – написав Кулеба в Телеграм в середу.

Він нагадав, що тривалий час система була доступна лише вантажівкам понад масою 7,5 тон. За цей час вона довела свою ефективність та необхідність – понад 1,5 мільйона перетинів кордону за онлайн-записом, заявив Кулеба.

Як відомо, в грудні 2024 року Кабмін ухвалив постанову, згідно якій реєстрація в електронній черзі перетину кордону “єЧерга” стає доступною для легкових автомобілів і фур вагою менше ніж 7,5 тонн.