Розбір інформаційного «вкиду» про нібито подорожчання інтернету в 10 разів, який поширило видання «Мінфін»

Матеріал, опублікований «Мінфіном», є типовим прикладом маніпулятивного вкиду, мета якого — викликати емоційну реакцію, а не поінформувати.

Ключові ознаки маніпуляції:

🚩 Клікбейтний заголовок, що не має жодного зв’язку з реальністю, але розрахований на страх і обурення
🚩 Відсутність автора — зручний спосіб уникнути відповідальності. У такому разі матеріал слід вважати офіційною позицією редакції
🚩 Відверта дезінформація у тексті: вигадані «гарантовані 100 Мбіт/с на абонента», «100 годин автономної роботи» тощо
🚩 Повне нерозуміння законодавства, правил надання електронних комунікаційних послуг і принципів побудови мереж
🚩 Жодного коментаря від органів влади, галузевих об’єднань чи авторитетних експертів

Навіщо це було зроблено

Головне завдання «архітекторів» цього вкиду — підготувати інформаційне тло, щоб у разі реальних (і незначних) змін у тарифах не виникало логічних запитань від абонентів.
Адже коли лякають «подорожчанням у 10 разів», будь-яке реальне коригування виглядатиме «дрібницею».

Якою мала би бути правдива новина

Матеріал, що претендує на достовірність, обов’язково мав би містити:

ℹ️ позицію народних депутатів, зокрема пана Федієнка — фактично єдиного профільного фахівця з телекомунікацій у парламенті
ℹ️ коментарі регулятора або державних органів: Мінцифри, НКЕК, Держспецзв’язку, УДЦР
ℹ️ думку галузевих об’єднань: ІнАУ, Телекомпалати України, профільних асоціацій
ℹ️ позицію публічних представників операторів зв’язку
ℹ️ оцінки незалежних експертів галузі (Анатолій Фроленков, Роман Хіміч тощо)

Важливе правило інформаційної гігієни

Будь-які реальні, а тим більше кардинальні зміни завжди залишають сліди.

Якщо:

  • немає офіційних листів від об’єднань операторів
  • у галузевих чатах відсутні дискусії чи конфлікти
  • жоден відомий експерт не висловився публічно

➡️ проблеми просто не існує.

Що насправді відбувається зі «змінами»

🔹 Закони визначають рамки, але всі конкретні показники фіксуються у підзаконних актах і наказах.
На сьогодні не існує жодних затверджених норм про:

  • гарантовані 100 Мбіт/с на кожного абонента
  • 100 годин автономної роботи незалежно від технології

Усі можливі параметри ще мають обговорюватися з галуззю.

🔹 У телекомунікаціях діє правило Ерланга.
Провайдери ніколи не резервують повну швидкість тарифу для кожного абонента, бо це технічно й економічно абсурдно.

Раніше середній розрахунок був ≈1 Мбіт зовнішнього трафіку на абонента.
Сьогодні, залежно від масштабу провайдера та наявності кеш-серверів, це приблизно 5 Мбіт.

Це нормально: не всі абоненти використовують максимальну швидкість одночасно.
Інакше мережі довелося б будувати як дороги з окремою смугою для кожної людини.

🔹 Мінцифри офіційно підтвердило відсутність будь-яких фіксованих «показників»
🔹 Методика контролю якості НКЕК існує вже кілька років і не містить нічого нового
🔹 Не існує затвердженого механізму «абонентських вимірювань» через speedtest чи nPerf
Коректні вимірювання можливі лише через зонди та контрольні точки в мережі оператора

🔹 Гарантована швидкість до конкретного вузла з SLA — це окрема послуга, з іншою економікою і ціною. Масовий інтернет так ніколи не працював.

🔹 Система вимірювань повинна мати захист від хибних замірів:

  • старі Wi-Fi роутери
  • бетонні стіни
  • підвали
  • зони радіотіні

Що реально може впливати на вартість інтернету

🔸 інфляція
🔸 податкові зміни
🔸 зростання собівартості через збільшення годин автономної роботи мереж

І мова йде про відсотки, а не «рази».
На конкурентному ринку подорожчання на 1000% фізично неможливе. Реалістичний діапазон — 10–20%.


Висновок

Не дозволяйте маніпулювати собою через примітивні інформаційні вкиди.
Ті, хто поширював цю «новину», більше не можуть вважатися надійним джерелом інформації, бо:

▫️ або не розуміються на темі
▫️ або свідомо женуться за хайпом
▫️ або беруть участь у розгоні маніпуляцій

Інформація — це продукт.
Споживайте лише якісний.

Translate »