Держспецзв’язку відповіла на найпоширеніші запитання щодо Переліку забороненого програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання — як він формується, що саме до нього потрапляє та чи можна використовувати такі продукти в ізольованих мережах.
Нижче — коротко про головне.
🔍 Як формується Перелік і що до нього потрапляє
До Переліку вносять програмні продукти та мережеве обладнання, використання яких створює неприпустимі ризики для національної безпеки.
Підставами можуть бути:
- наявність критичних вразливостей або прихованих механізмів доступу;
- зв’язок із державою-агресором або структурами, що становлять загрозу;
- підтверджені факти використання продукту для шпигунства чи диверсій;
- ризики несанкціонованого доступу до державних інформаційних ресурсів.
Формування Переліку передбачає аналітичну роботу, експертні оцінки та міжвідомчу координацію.
⏳ Чому процес триває довго і чому наразі лише 40 позицій
Станом на зараз у Переліку — близько 40 позицій. Це пов’язано з тим, що:
- кожен продукт проходить ретельний аналіз ризиків;
- необхідно юридично обґрунтувати рішення;
- враховуються технічні, безпекові та правові аспекти;
- процес передбачає погодження та офіційні процедури.
Перелік є динамічним і буде поступово доповнюватися.
🛑 Чи можна використовувати заборонене ПЗ в ізольованій мережі?
Одне з ключових запитань — чи дозволено застосовувати ПЗ або обладнання з Переліку, якщо:
- система не має доступу до Інтернету;
- працює у закритій внутрішній мережі;
- програмне забезпечення не оновлюється.
Позиція регулятора однозначна: наявність ізоляції або відсутність оновлень не усуває ризиків.
Навіть у внутрішніх мережах можуть існувати:
- приховані механізми передачі даних;
- закладені уразливості;
- ризики внутрішнього доступу або компрометації через суміжні системи.
Тому використання продуктів, внесених до Переліку, вважається неприйнятним незалежно від режиму експлуатації.
⚖️ Наслідки для установ
Перелік є офіційним орієнтиром для:
- органів державної влади;
- органів місцевого самоврядування;
- військових формувань;
- державних підприємств;
- операторів критичної інфраструктури.
Використання заборонених продуктів може створювати правові та безпекові ризики, а також впливати на відповідальність посадових осіб.
📌 Повні роз’яснення — на офіційному сайті Держспецзв’язку.
