Президент України підписав Закон №4336-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури», який був ухвалений Верховною Радою України у другому читанні 27 березня, повідомляє Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

Як зазначається, це важливий крок, який дасть можливість протистояти новим викликам та загрозам у кіберпросторі, а також забезпечить посилення захисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, адже російська агресія у кіберпросторі продовжує зростати.

Підписаний закон передбачає низку важливих змін та нововведень, серед яких: функціонування національної системи реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози – визначено ролі, завдання, сервісні функції команд реагування та основні принципи взаємодії ключових субʼєктів багаторівневої мережі реагування; реагування в кризовій ситуації в кібербезпеці – визначено засади для залучення механізмів реагування в кризовій ситуації; функціонування системи обміну інформацією про кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози – упорядковані зобовʼязання щодо повідомлень, механізми взаємодії, засади захисту та розкриття інформації по кіберінциденти; відмова від КСЗІ та визначення процесу впровадження заходів з управління ризиками й забезпечення того, щоб такі заходи підтримувалися протягом життєвого циклу систем на основі профілів безпеки; функціонування системи оцінювання стану кіберзахисту включно з методом аудиту без надмірного контролю з боку держави; введення штатних посад керівників та фахівців з кібербезпеки в державних органах, а також на об’єктах критичної інфраструктури.

Важливо, що Закон містить положення, які забезпечують імплементацію норм європейських директив з кібербезпеки до національного законодавства щодо функцій команд реагування, практики повідомлень про кіберінциденти, управління ризиками.

У 2024 році Мінцифра разом з програмою EGAP запустила пілотний проєкт «Місця для самообслуговування в ЦНАП» у восьми центрах адмінпослуг Волинської, Дніпропетровської та Чернігівської областей. У перші три місяці 2025 року понад 1 200 людей скористалися місцями для самообслуговування в цих Центрах.

Популяризація онлайн-сервісів

Мета проєкту — популяризувати онлайн-сервіси та навчити людей отримувати послуги в місцях для самообслуговування. Це спеціально обладнані зони, де можна самостійно замовити необхідні довідки, витяги тощо. Навчання допомагає громадянам підвищити рівень цифрової грамотності та знизити страх перед користуванням онлайн-послугами.

Найбільше послуг громадяни отримали в березні 2025 року — 679. Загалом за квартал на місцях для самообслуговування замовили 1 808 онлайн-послуг.

Найпопулярніші з них:

• витяг про місце проживання;
• витяг про несудимість;
• декларування місця проживання.

Також громадяни часто оформлювали КЕП, отримували банківські реквізити чи оновлювали дані для електронного посвідчення ветерана.

Допомога від ЦНАП

Особливий акцент проєкту — підтримка тих, хто ще тільки знайомиться із цифровими адмінпослугами. За три місяці адміністратори допомогли майже 400 користувачам, зокрема, зареєструватися в Дії та розібратися, як працює застосунок і портал.

Не соромтеся питати — адміністратори ЦНАП завжди готові допомогти. Вам підкажуть, покажуть, допоможуть розібратися. А потім зможете спробувати самостійно — у місці для самообслуговування просто в ЦНАПі.

Працюємо, щоб отримання послуг було зручним для кожного.

Проєкт створено Міністерством цифрової трансформації України в партнерстві з програмою EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.

Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив у четвер, що зміна місця проживання знову працює на порталі “Дія”.

“Відновили одразу дві послуги на порталі Дія — вони стали ще зручнішими та ефективнішими. Змінюйте місце проживання (https://diia.gov.ua/services/zmina-miscya-prozhivannya) в Дії без паперів та походів у ЦНАП. Щоб скористатися послугою на порталі, потрібно лише кілька хвилин. Сервіс працює автоматично, якщо ви реєструєтесь у своє житло або житло одноосібного власника”, – написав Федоров у телеграм-каналі.

“Також знову доступне (https://diia.gov.ua/services/znyattya-iz-zareyestrovanogo-miscya-prozhivannya) зняття з місця проживання — ця послуга буде особливо актуальною для студентів, які зараз випускаються і зʼїжджають з гуртожитку. Під час сесії та завершення навчального року немає часу для поїздок у держустанови — тож скористайтеся послугою онлайн з Дією. Залиште бюрократію в минулому”, – додав віцепрем’єр.

Більшість людей мають вдома безпровідний інтернет, адже це дуже зручно. Його роздає так званий роутер, чи маршрутизатор. В кожного він може бути різним: роутери відрізняються за вартістю, виглядом, виробником та іншими параметрами. Більшість думають, що призначення роутера лише одне — роздавати сигнал. Але все зовсім не так. Якщо ваш роутер має USB-портал, то ви можете використовувати його, як потужний домашній медіасервер. Ось, що про це говорять експерти.

Які функції може мати ваш роутер?

Якщо роутер має USB порт, то ось, які функції він може виконувати:

1. Потужний домашній медіасервер. Ви можете підключити до роутера флешку або зовнішній жорсткий диск і отримати доступ до файлів, які на них збережені з будь-якого домашнього пристрою, який підтримує доступ до вай-фай.
2. Хмарне сховище. Ви можете налаштувати роутер таким чином, щоб завжди та з будь-якої точки світу мати доступ до важливих сайтів.
3. Модернізація принтера. Якщо ви маєте вдома принтер, то його можна модернізувати. Просто підʼєднайте його до роутера й підключайте до будь-яких пристроїв без додаткових дротів.
4. Автоматичне копіювання даних. Деякі роутери можуть синхронізувати дані, які є на компʼютері. Таким чином ви їх не ризикуватимете втратити.

Як все це налаштувати та чи підходить ваш роутер для таких маніпуляцій можна подивитися в Інтернеті або на Ютуб. Просто введіть назву своєї моделі маршрутизатора й пошукайте відповідну інформацію.

Що ще потрібно знати про роутер?

Експерти наголошують — ніколи не виключайте роутер просто тому, що ви наразі не користуєтесь інтернетом. Багато людей виключають роутер на ніч, або вдень коли йдуть на роботу. Мовляв, навіщо пристрій буде працювати й втрачати продуктивність. Проте часті перезавантаження роутера, якраз і найбільше його псують. Він щоразу наче скидається до базових налаштувань й витрачає багато ресурсу, щоб знову зловити сигнал. Перезавантажувати роутер можна максимум один раз в місяць, або й рідше.

Закупівельна агенція Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» презентувала виробникам безпілотних систем демоверсію DOT-Chain Defence – IT-системи, яка має на меті покращити забезпечення військових на фронті.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.

У відомстві зазначили, що система функціонуватиме для забезпечення військових підрозділів безпілотними літальними апаратами, наземними роботизованими комплексами, засобами радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки.

Як зауважив перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, в Україні сформувався і розвивається виробничий кластер безпілотних систем. Водночас, з огляду на виклики сьогодення, є потреба у постійному вдосконаленні безпілотних систем різного призначення.

«Міноборони напрацьовує механізми для ефективнішого реагування на нагальні потреби війська. ІТ-система DOT-Chain Defence є одним із таких механізмів», – поінформував Гаврилюк.

За його словами, система працюватиме у форматі «маркетплейсу», де військові підрозділи зможуть самостійно обирати типи та кількість засобів, які їм потрібні. Таким чином, забезпечення військових безпілотними системами стане оперативнішим, більш точковим і функціонально предметним.

Зокрема, виробникам ОВТ презентували функціонал системи, надали можливість особисто його протестувати й отримати відповіді на запитання.

«Такі зустрічі з ринком є надзвичайно важливими, адже дозволяють отримати зворотний зв’язок на кожному з етапів розвитку таких масштабних ІТ-систем. Вітчизняний оборонний сектор має великі можливості для розвитку і DOT-Chain Defence має тому сприяти», – зауважила радниця з ІТ ДОТ Альона Жужа.

За її словами, очікується, що впровадження системи не тільки надасть ринку інструменти для масштабування, але й виведе на якісно новий рівень увесь процес забезпечення ЗСУ безпілотними апаратами.

Компанія Rakuten поділилася шістьма найбільш типовими ознаками, які допоможуть користувачам розпізнати шахрайські повідомлення у Viber.

Як зазначили у компанії, вони провели опитування у користувачів Viber, згідно з яким понад 60% українців зіштовхувалися з кібер- або телефонним шахрайством. Також близько 40% опитаних відповіли, що намагаються краще орієнтуватися у питаннях цифрової безпеки.

Основний метод боротьби з шахраями користувачів Viber — блокування. Щоб заблокувати підозрілий чат, потрібно натиснути на іконку інформації (для Android) або на назву чату (для iOS) у верхній частині екрана — вибрати «Інформація про чат» та натиснути «Заблокувати цей контакт». Можна також увімкнути функцію автоматичного перенесення повідомлень від незнайомців до окремої папки: у меню «Додатково» обрати «Параметри» → «Конфіденційність» → «Запити на повідомлення».

Також слід зазначити, що на платформі Nadiyno.org є інтерактивний тест на цифрову пильність. Це безкоштовна ініціатива з підвищення рівня кібербезпеки серед українців. У тесті — 10 діалогів із прикладами шахрайства у Telegram. Завдання — визначити, хто з учасників діалогу шахрай. У компанії зазначають, що це не просто гра, а корисний інструмент навчання уникненню онлайн-пасток.

Rakuten Viber нагадує про шість ключових ознак, які можуть надходити від зловмисників, та на що варто звернути увагу.

Граматичні помилки

Повідомлення шахраїв часто містять помилки в орфографії, пунктуації, структурі речень. Якщо текст виглядає сумбурно, з помилками та закликами до термінової дії без зрозумілого пояснення — імовірно, це шахраї.

Тиск і нагальність

Шахраї зазвичай не починають діалогу, а одразу вимагають щось зробити. Це створює ефект несподіванки та тиску, змушуючи реагувати емоційно. Вони не дають часу на обдумування, погрожуючи «втратою вигоди», «доступу» чи «проблемами».

Повідомлення від імені знайомого

Звернення по допомогу нібито від друга може виглядати переконливо. У таких випадках не поспішайте допомагати — краще зателефонуйте людині особисто. Якщо у відповідь на ваші запитання співрозмовник ухиляється — це підозріло.

“Банк” надсилає повідомлення

Повідомлення про блокування рахунку чи списання коштів можуть імітувати офіційні запити. Мета — виманити ваші особисті дані. Ніколи не повідомляйте PIN-код. У разі сумнівів зв’яжіться безпосередньо з банком через офіційні канали.

Обіцянки швидкого прибутку або виграшу

Призи, бонуси, підозріло легкий заробіток — часті пастки шахраїв. Перш ніж вірити, перевірте, чи існує така компанія або конкурс в реальності.

Сумнівні посилання та файли

Ніколи не відкривайте файли чи посилання від незнайомців, особливо якщо це невідомий домен або незвичне розширення файлу. Якщо вже перейшли за посиланням — не вводьте особисті дані й не передавайте контактну інформацію.

Верховна Рада створює систему реагування на кібератаки.

Відповідне рішення ухвалив парламент під час свого засідання, яке транслює на своєму youtube-каналі депутат від фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко, передають Українські Новини.

За ухвалення відповідного законопроєкту № 11290 в цілому проголосували 240 депутатів за мінімально необхідних 226.

В Україні створюється та забезпечується функціонування національної системи реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки, кіберзагрози щодо інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Забезпечувати функціонування такої системи має Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

До складу національної системи реагування на кібератаки входять: CERT-UA, що є національною командою реагування на кібератаки (національний CSIRT) та галузеві і регіональні команди реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки, кіберзагрози (галузеві та регіональні CSIRT), що створюються органами держвлади або органами місцевого самоврядування з метою посилення спроможності реагування на кібератаки у відповідній галузі, сфері або відповідному регіоні.

Як повідомляли Українські Новини, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує парламенту ухвалити за основу проєкт Закону “Про Кіберсили Збройних сил України”.

Збій в роботі систем “Укрзалізниці”, який стався 23 березня, був спричинений масштабною кібератакою. Онлайн-продажі квитків залишались недоступними, компанія працювала в офлайн-режимі.

Міністерство юстиції впроваджує понад 20 проєктів у сфері цифровізації. До кінця 2025 року більшість із них будуть реалізовані.
Про це заявив генеральний директор директорату цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства юстиції Єгор Разогрєєв 27 березня під час форуму «Держреєстри Мін’юсту: стратегічне значення, безпека та розвиток», передає кореспондент Укрінформу.

“Якщо говорити про напрямки цифровізації міністерства, в нас зараз понад 20 активних проєктів у сфері цифровізації. У нас амбітні плани на цей рік. Ми з колегами з Мінцифри постійно створюємо якісь нові проєкти, але я думаю, що до кінця цього року ми випустимо більшість із цих 20 проєктів. Але насамперед хочу напевно зазначити не про проєкт, а про пріоритет. Це – безпека”, – наголосив Разогрєєв.

Як повідомляв Укрінформ, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цифровізація – один із векторів роботи, який уряд тримає у фокусі уваги. Вже запущено застосунки «Армія+», «Резерв+», працює «Мрія», а також послуга «Є-підприємець» та «Є-черга». На черзі – цифровізація соціальної сфери.

Кабінет Міністрів України затвердив положення про систему спеціального телерадіомовлення. Документ окреслює засади роботи технічного комплексу, що протидіятиме поширенню ворожого контенту через наземне телебачення й FM-радіо з території РФ, Білорусі та Придністровського регіону Республіки Молдова. Відповідне рішення ухвалили на п’ятничному засіданні уряду. Про це повідомив у своєму Телеграм-каналі представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Затверджене положення визначає головні завдання спеціальної системи, окреслює механізми її роботи й встановлює правила використання. Основне призначення технічного комплексу – блокувати сигнали наземного телевізійного мовлення та радіосигнали в FM-діапазоні, які передають з території держав-агресорів.

Система також запобігатиме поширенню сигналів із тимчасово окупованих українських територій і районів, де тривають або відбувалися бойові дії. Це дасть змогу захистити інформаційний простір України від руйнівного впливу ворожої пропаганди.

Запровадження такої системи є важливим кроком у забезпеченні інформаційної безпеки держави в умовах повномасштабної війни. Технічний комплекс допоможе зменшити вплив дезінформації й ворожої пропаганди на мешканців прикордоння та районів, наближених до зони бойових дій.

Варто зазначити, що проблема трансляції сигналів із території країн-агресорів залишається нагальною для прикордонних регіонів України. У деяких населених пунктах потужність сигналу російських і білоруських мовників може перевищувати українські телерадіосигнали, що створює загрозу для інформаційної безпеки.

Протидія ворожому інформаційному впливу набуває дедалі більшого значення й на міжнародному рівні. Нещодавно французький медійний регулятор Arcom зобов’язав супутникового оператора Eutelsat припинити трансляцію російських телеканалів СТС і «5 канал» через порушення санкційних обмежень Європейського Союзу.

Реєстрація в електронній черзі перетину кордону “еЧерга” у 23 пунктах пропуску доступною для малотоннажного транспорту з березня, повідомив  віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

“Упродовж березня система “єЧерга” для перетину кордону буде масштабована на всі вантажівки ліцензованих перевізників. Поширюємо єЧергу на весь ліцензований вантажний транспорт, а саме на вантажівки понад 3,5 тонн. Йдеться про 23 пункти пропуску. Для цих пунктів пропуску будуть створені відповідні онлайн-черги для запису”, – написав Кулеба в Телеграм в середу.

Він нагадав, що тривалий час система була доступна лише вантажівкам понад масою 7,5 тон. За цей час вона довела свою ефективність та необхідність – понад 1,5 мільйона перетинів кордону за онлайн-записом, заявив Кулеба.

Як відомо, в грудні 2024 року Кабмін ухвалив постанову, згідно якій реєстрація в електронній черзі перетину кордону “єЧерга” стає доступною для легкових автомобілів і фур вагою менше ніж 7,5 тонн.