Міністерство цифрової трансформації України прокоментувало використання застосунку «Дія» для військового обліку.

В ексклюзивному коментарі виданню Процес Мінцифри підкреслило, що повісток для військовозобов’язаних у «Дії» не буде. Робота над цифровим дозволом на виїзд військовозобов’язаних за межі областей також не ведеться. Натомість у застосунку може з’явитись військовий квиток.

Міністерство цифрової трансформації України:

У Дії не буде повісток. Спікер Міноборони Олександр Мотузяник мав на увазі можливість відображення військового квитка у Дії, проте точно не повісток.  Також ви можете подивитися відео з Михайлом Федоровим, де він спростовує надходження повісток у Дію. Щодо дозволу на виїзд за межі областей для військовозобов’язаних, наразі у нас відсутні роботи у напряму розробки цієї послуги.

Раніше у Генштабі ЗСУ заявили, що застосунок «Дія» у майбутньому планують використовувати для військового обліку. Також представник Генштабу зазначив, що у Дію мають намір впровадити дозвіл на виїзд за межі областей для військовозобов’язаних.

Провайдери, що працюють в зонах прилеглих до фронтових теріторій, починають припиняти свій сервіс через нестачу матеріалів для ремонту мереж.

Це стосується не тільки Донецького та Луганського регіонів. Повайдери Слобожанщини, Запорізької та Миколаєвської областей б’ють на сполох.

Через постійні обстріли, що викликають пошкодження, їм доводиться ремонтувати по кілька разів на тиждень одні й ті самі ділянки інтернет-мереж. При цьому – довоєнні резерви кабелю, комплектуюсих та матеріалів – давно вичерпані. Купити їх ніде та й нема за що.

Провайдер А з півдня дав нашій редакії перелік найнеобхідніших речей, без яких про відновлення комунікацій – можно забути.

Цитую мовою оригиналу:

Кабель оптика подвес: 1волоконка 2волоконка 4волоконка 8волоконка. Фоб боксы. Муфты подземка. Пачкорды PC SC на PC SC. Процентники 5 на 95.  Розетки абонентские. Сплешкассеты. Абонентские терминалы епон ону. Пигтейлы. Сплитеры: 1 на 2 1 на 4 1 на 8. Рефлектомитер,  Генератор дизельный! Изолента, стяжки пластиковые, клины.

Якщо раптом знайдуться ІТ волонтери, ми їх скоординуємо з провайдерами на місцях.

За останні чотири місяці Україна отримала від різних країн, компаній та організацій близько 12 000 терміналів Starlink від компанії SpaceX Ілона Маска.

Супутники Starlink дозволили стабілізували телекомунікаційну інфраструктуру країни, яку систематично атакують російські хакери в умовах війни.

Зі слів заступника міністра з питань цифровізації Георгія Дубинського, він виходив на компанію SpaceX Ілона Маска через “різні контакти” та спілкування “у різних” форматах.

Однак вирішальним став твіт міністра Михайла Федорова особисто до американського бізнесмена, уточнив він.

В Україні зараз відкрито 13 тисяч позицій в IT. В компанії GlobalLogic Ukraine наразі є близько 340 вакансій. Про це під час зустрічі IT Media Club розповіла Анна Щербакова Head of Operations GlobalLogic Ukraine.

“Перший шок проходить. Компанії починають відкривати позиції. Наприклад, на цьому тижні відкриваємо вакансії trainne в різних напрямках. Для конкретної людини це її шанс стати на першу сходинку в IT”, – каже Анна.

Топменеджер також порадила студентам, які розмірковують йти чи не йти в IT – взяти до уваги, що з технічною освітою їм буде простіше. Для тих, хто хоче змінити кар’єрний напрямок, вона рекомендує покращити англійську і взяти спеціалізований курс IT Switch.

У компанії вважають, що, попри війну, індустрія зростатиме і їй будуть потрібні нові спеціалісти.

Ввечері у вівторок, 18 січня, з космодрому на мисі Канаверал у США стартувала ракета Falcon 9 із черговою партією супутників Starlink. Це 37 запуск, який вивів на орбіту ще 49 космічних апаратів. Загалом у сузір’ї Starlink заплановано близько 42 000 супутників.

Що таке Starlink?

Глобальна супутникова система Starlink – проєкт компанії SpaceX Ілона Маска. Його розробку розпочали у 2015 році, тестові прототипи запустили у лютому 2018 року, а перша група з 60 супутників-прототипів була запущена у травні 2019 року. Сумарний обсяг капіталовкладень у проєкт супутникового інтернету Starlink може дійти загалом до $20-30 млрд. Загалом планується запустити 42 000 супутників.

Супутники Starlink – це плоска панель вагою близько 295 кг, оснащена електростатичними двигунами, що працюють на криптоні. Вони можуть піднімати орбіту, маневрувати у космосі та сходити з орбіти. Зараз уже понад 140 супутників Starlink зійшли з орбіти.

На кожному супутнику встановлена одна сонячна батарея, чотири фазовані антенні решітки та датчики орієнтації за зірками. Starlink використовує систему стеження за космічним сміттям Міноборони США, щоби виконувати маневри для уникнення зіткнення з власне космічним сміттям та іншими супутниками та станціями.

Starlink стали одними з найяскравіших об’єктів у нічному небі – їхні ряди доповнили список “космічних пам’яток”. Цим же вони викликали занепокоєння у астрономів – ті побоюються, що Starlink завадить спостереженням нічного неба. У відповідь Starlink повідомила про плани зробити наступні партії супутників з чорною основою, щоби зменшити негативний ефект на астрономічні спостереження. Але партія супутників, запущена після повідомлення в листопаді 2019 року, не була оснащена такими.

Як користуватися Starlink?

На відміну від інших супутникових систем – Iridium, Orbcomm, Globalstar – для користування інтернетом від Starlink потрібні спеціальний пристрій від самої компанії, а не стандартизовані супутникові телефони та антени. Це термінал, монтажний штатив та маршрутизатор. SpaceX продає комплект за $499, а вартість місячного абонементу складає $99. Термінал має бути встановлений у місці, звідки супутники Starlink видно безпосередньо.

Відкрите тестування інтернету StarLink розпочалося 27 жовтня 2020 року в США та Канаді. Під час тестування середня швидкість завантаження досягла 80 Мбіт/с, а швидкість завантаження – 13,8 Мбіт/с. Водночас основні конкуренти Starlink у США, провайдери Viasat та HugesNet, надають інтернет зі швидкістю скачування не більше 25 Мбіт/с та швидкістю завантаження 3 Мбіт/с. Пізніше один із користувачів розповів про роботу Starlink за температури -11 градусів за Цельсієм – середня швидкість завантаження досягала 175 Мбіт/с, а в менш холодну погоду опускалася до 150-160 Мбіт/с.

На травень 2021 року SpaceX отримала понад 500 000 замовлень на підключення супутникового інтернету Starlink.

Наразі бета-тестування Starlink проводиться у 25 країнах та регіонах, супутниковим інтернетом користуються 145 000 людей. Це мешканці США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Австралії та Нової Зеландії, Австрії, Чилі, Мексики, Польщі та інших європейських країн. України з-поміж них немає.

Чому в Україні немає Starlink?

Вартість комплекту підключення Starlink дорівнює середній зарплаті в Україні, а місячна абонплата приблизно вдесятеро перевищує плату за домашній інтернет у нашій країні.

однією з причин того, чому Starlink не заходить в Україну, Андрій Колесник, колишній позаштатний радник голови Державної космічної агенції та незалежний експерт з аерокосмічних питань, називає надто високу ціну за обладнання та абонентське обслуговування. За його словами, ця послуга по кишені не такій великій частині населення, попит на неї буде, але масштаби його – мізерні.

Експерт вважає, що кількості людей, які готові сплатити в Україні вартість Starlink, замало, щоби цей сервіс зайшов до нашої країни. На думку Колесника, якщо сервіс вийде на повну потужність, з’явиться знижка для абонентів, але це може статися щонайменше за кілька років. Також, як вважає ексрадник голови Держкосмосу, ця технологія є актуальною для важкодоступних чи віддалених від цивілізації місць, а в Україні їх не так багато. Це, наприклад, Карпати.

Робота Starlink в Україні була б актуальною у разі російського наступу та можливих проблем з доступом до інтернету. Росія, стверджує Колесник, серйозно стурбована Starlink через її стійкість до зовнішнього впливу. Це важливий чинник, щоби платоспроможні клієнти, які мають можливість купити термінал, шукали спосіб зробити це. “Але поки що це неможливо через небажання власника, Ілона Маска, займатися реєстрацією Starlink в Україні. Зокрема для отримання та підтвердження потрібного для експлуатації спектра радіочастот”, – каже Андрій Колесник.

Сусідні та близькі до України країни – Словаччина, Чехія, Польща, Литва – вже тестують Starlink. У березні 2021 року “Суспільне” писало про те, що Мінцифра пропонує SpaceX зробити Україну пілотним майданчиком для запуску Starlink, щоби вона стала третьою або четвертою країною в Європі з покриттям Starlink. На початку 2022 року в Європі вже 19 країн із доступом до Starlink, але України серед них досі немає.

Під час фінального етапу першого Всеукраїнського інженерного хакатону SmaRTF у КПІ імені Сісокрського перемогу здобула команда КПІ Code&Klystron, що представила розумний світлофор.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Радіотехнічного факультету університету, передає Національний Промисловий Портал з посиланням на ШоТам.

Один з учасників команди — випускник КПІ, який нині навчається в Оксфорді. Команда Code&Klystron розробила проєкт розумного світлофора-регулювальника для ділянок дороги, де йде ремонт.

Відомо, що проєкт команди називається Portable Wireless Traffic Light System.

Це портативна бездротова розумна система світлофорів. Такі світлофори будуть встановлюватися на місцях ускладнення руху для автономної регуляції трафіку. Система є особливо актуальною для ремонтних дорожніх робіт. Вона оснащена машинним зором для ухвалення розумних рішень управління трафіком.

Світлофори синхронізуються протоколом LoraWAN, а користувач може налаштувати світлофори з телефону по Bluetooth. Серцем світлофора є мікроконтролер ESP32, а його руками виступає Arduino Pro Mini.

Було проведено дослідження безпеки даної системи з унеможливлюванням чи ускладненням проведення Spofing, Tampering, DoS та інших атак.

Київ піднявся на 16 пунктів у світовому рейтингу Smart City Index 2021 і зайняв 82 місце, повідомив керівник цифрової трансформації (CDTО) Києва Петро Оленич.

Лідерами рейтингу стали Сінгапур, Цюріх та Осло, також в Топ-10 розумних міст потрапили Тайбей, Лозанна, Гельсінкі, Копенгаген, Женева, Окленд, Більбао.

«За рік ми піднялись на 16 пунктів і зайняли 82 місце, обігнавши Рим, Стамбул та Лісабон. Краща позитивна динаміка за рік лише у трьох міст — Ріяд (+23 пункти), Сарагоса (+33 пункти) та Сеул (+34 пункти)», — зазначив Петро Оленич.

«Серед онлайн-сервісів в Києві позитивно відзначені купівля квитків у громадський транспорт, сервіси паркування, е-документи. Водночас, затори на дорогах, забруднення повітря та доступне житло є питаннями, які турбують киян. Розумію, що місту є над чим працювати і цей рейтинг, скоріше, просто показник, що ми рухаємся в правильному напрямку», — повідомив Петро Оленич.

Дослідження Центру світової конкурентоспроможності IMD та Сінгапурського університету технології та дизайну враховує економічні і технологічні показники (рівень охорони здоров’я і безпеки, мобільність тощо) та опитування 15 тисяч місцевих жителів.

Новий регулятор замінить Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект, яким створюється Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку.

Як передає кореспондент УНІАН, за прийняття законопроекту № 6055 проголосували 296 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.

Новий регулятор замінить Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

До повноважень регулятора пропонується віднести організацію та забезпечення здійснення заходів щодо запобігання користування кінцевим обладнанням мобільного зв’язку, законність застосування якого на території України не підтверджена.

Крім того, регулятор буде організовувати та забезпечувати проведення заходів з ідентифікації кінцевого користувача у постачальника електронних комунікаційних послуг і розробку відповідного порядку.

21 грудня відбулась прес-конференція щодо запровадження спеціального правового режиму для ІТ-галузі «Дія City». Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що наразі проект із запуску «Дія City» вийшов на фінішну пряму. «На початку наступного року ІТ-компанії зможуть подавати заявки та вступати в “Дія Сity” і сплачувати податки за цією податковою системою. При цьому дуже важливо, що усі системи, які працювали до цього, також залишаються. “Дія Сity” – це альтернатива, нова опція», – зазначив очільник «Мінцифри».

У рамках спецрежиму діятимуть податкові ставки, що у п’ятеро нижчі порівняно із загальною системою оподаткування. «Дія City» – не лише вигідні податкові, а й правові умови, це додаткові можливості для інвестування в розвиток та освіту.

«Мінцифра» прогнозує, що завдяки спецрежиму темпи росту ІТ-сектору можуть подвоїтися до 40-50% на рік. Доходи галузі матимуть потенціал зрости з 6 млрд. дол. до 16,5-17 млрд. дол. Частка ІТ-галузі у структурі ВВП країни може збільшитись з 4 до 10%, що формуватиме базис для більш стрімкого переходу до інноваційної, цифрової економіки. Кількість робочих місць може збільшитися до 450 тисяч вже до 2025 року.

Заступник голови Комітету ВР з питань цифрової трансформації Єгор Чернєв розповів про особливості податкових умов у «Дія City». Зокрема, резиденти програми матимуть можливість обирати між податком на прибуток (18%) і ПнВК (9%).

Щодо оподаткування доходів працівників та гіг-спеціалістів, то діятимуть такі ставки: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати, військовий збір – 1,5%. Закріплено трьохрічний перехідний період з ФОП на гіг-контракти/ трудові контракти.

Для стимулювання інвестицій в ІТ-галузь будуть звільнені від оподаткування доходи у вигляді дивідендів, які не розподілялися протягом двох років. Окрім цього, у разі купівлі частки в стартапі фізособа отримає податкову знижку з податку на дохід на суму інвестицій.

Заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков підкреслив, що в рамках спецрежиму діятимуть не лише вигідні податкові, а й особливі правові умови.

Наприклад, рамковим законом про «Дія City» імплементовано елементи англійського права: сonvertible loan, оption liquidation preferences, liquidated damages, warranties & indemnities. Це дозволить залучити додаткові інвестиції в галузь. Наразі команда проекту працює над розробкою підзаконних актів. Після їх прийняття буде запущено сервіс для подання заявки на вступ.