В Україні запрацював механізм формування відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання. У Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України пояснили, коли саме продукт вважається забороненим, кого стосуються обмеження та хто відповідає за використання такого ПЗ.
Нові правила передбачені постановою уряду №1335 від 22 жовтня 2025 року, яка встановлює порядок ведення відповідного переліку.
📌 Коли програмне забезпечення вважається забороненим
Програмний продукт або мережеве обладнання підпадає під обмеження з моменту його включення до офіційного переліку та публікації на сайті Держспецзв’язку.
Саме від цієї дати починають діяти вимоги законодавства, які забороняють використання таких продуктів у визначених інформаційних системах.
🏛 Кого стосуються обмеження
Заборона є обов’язковою для систем, у яких обробляються:
- державні інформаційні ресурси
- службова інформація
- державна таємниця
Також обмеження поширюються на об’єкти критичної інформаційної інфраструктури.
Для приватних компаній універсальної заборони немає. Однак використання програм із санкційного переліку може створювати юридичні та кібербезпекові ризики.
⏱ Чи передбачений перехідний період
Законодавство не встановлює єдиного перехідного періоду для заміни забороненого програмного забезпечення.
Власники інформаційних систем повинні привести їх у відповідність до вимог у розумні строки, враховуючи технічні й організаційні можливості.
Під час державних перевірок у разі порушень може бути видано припис із конкретним терміном для усунення проблем.
👨💼 Хто відповідає за використання ПЗ
Відповідальність покладається на:
- власника інформаційної системи
- розпорядника системи
- керівництво установи
ІТ-фахівці виконують технічну реалізацію рішень, однак остаточні рішення щодо використання програмних продуктів ухвалює управлінський рівень.
⚠️ Чи означає включення до переліку технічну небезпечність
Ні. Наявність у переліку не є оцінкою технічної безпеки програмного продукту.
Підставами для включення можуть бути:
- санкційний статус правовласника
- міжнародні санкції, які визнає Україна
- рішення суду
Такі обмеження мають передусім правовий і безпековий характер.
⚖️ Чи можна оскаржити внесення до переліку
Зацікавлені сторони можуть подати звернення до Держспецзв’язку для уточнення інформації.
Водночас рішення про застосування або скасування санкцій ухвалює Рада національної безпеки і оборони України та інші державні органи.
🌍 Чи стосується перелік лише російського ПЗ
Ні. Ключовим критерієм є санкційний статус, а не країна походження програмного продукту.
🧰 Де шукати альтернативи
Державні органи не рекомендують конкретні комерційні рішення.
Водночас підприємці можуть скористатися сервісом Дія.Бізнес, де працює маркетплейс цифрових рішень для бізнесу, що допомагає знайти альтернативні ІТ-інструменти.
📊 Запровадження відкритого переліку забороненого ПЗ є частиною політики підвищення кібербезпеки державних систем та критичної інфраструктури в умовах війни та санкційного тиску.
