QR-коди стали звичною частиною повсякденного життя: за їхньою допомогою ми оплачуємо паркування, купуємо квитки, переглядаємо меню, робимо благодійні внески та переходимо до онлайн-сервісів. Однак цю зручність активно використовують і шахраї.

В умовах війни загрози для українців існують не лише у фізичному, а й у цифровому просторі. Фейки, дезінформація, пропаганда, фішинг та шахрайські схеми поширюються щодня. Однією з ініціатив, спрямованих на протидію таким загрозам, є проєкт «БРАМА», який об’єднує громадян, державні структури та приватний сектор.

QR-код може привести шахраїв до ваших даних

Кіберполіція попереджає про випадки підміни QR-кодів у громадських місцях. Зловмисники можуть наклеїти фальшивий код поверх справжнього або розмістити його там, де люди звикли швидко здійснювати платежі.

Після сканування користувача можуть перенаправити на сайт, який майже не відрізняється від офіційного. На такій сторінці шахраї можуть вимагати номер банківської картки, термін її дії, CVV-код, пароль або код підтвердження.

У результаті людина ризикує передати зловмисникам конфіденційні дані та втратити кошти.

Особливо уважними варто бути з QR-кодами:

• на паркувальних майданчиках;
• у громадському транспорті;
• на концертах та інших масових заходах;
• під час благодійних зборів;
• у кафе й ресторанах;
• на інформаційних стендах та рекламних матеріалах.

Візуально відрізнити справжній QR-код від підробленого буває непросто. Тому головне правило — не переходити за посиланням автоматично та перевіряти його перед введенням будь-яких даних.

Як безпечно користуватися QR-кодами

Щоб знизити ризик стати жертвою шахрайства, варто дотримуватися кількох простих правил.

Огляньте QR-код. Якщо він виглядає як наклейка поверх іншого коду, має нерівні краї або викликає підозру, краще ним не користуватися.

Перевірте адресу сайту. Сучасні смартфони зазвичай дозволяють переглянути посилання ще до переходу на сторінку.

Зверніть увагу на домен. Підроблений сайт може копіювати дизайн відомого сервісу, але його адреса відрізнятиметься від оригінальної одним або кількома символами.

Не вводьте банківські дані на сумнівних ресурсах. Особливо якщо ви не очікували такого запиту.

Не передавайте паролі та коди з SMS. Навіть якщо співрозмовник або сайт представляється банком чи державною установою.

Для онлайн-платежів також доцільно використовувати окрему або віртуальну картку з обмеженим балансом.

Якщо підозрілий QR-код уже помічено, про нього можна повідомити адміністрацію закладу або відповідну службу.

Що робити, якщо дані вже потрапили до шахраїв

Якщо ви ввели реквізити банківської картки на підозрілому сайті, необхідно якнайшвидше звернутися до банку за офіційним номером. За потреби картку можна заблокувати та вжити інших заходів для захисту коштів.

Також варто звернутися до Кіберполіції через офіційний портал електронних звернень.

Важливо зберегти скриншоти, адресу підозрілого сайту, повідомлення та інші деталі інциденту. Вони можуть допомогти під час розслідування.

Що таке «БРАМА»

Проєкт «БРАМА» створений для спільної протидії інформаційним загрозам. Його учасниками є громадяни, державні інституції та представники приватного сектору.

Ініціатива охоплює боротьбу з ворожою пропагандою, дезінформацією, шахрайством та іншим небезпечним контентом.

За задумом проєкту, інформаційна безпека є частиною національної безпеки, а звичайні користувачі можуть не лише захищати себе, а й допомагати виявляти небезпечні ресурси.

Як українці можуть долучитися

Для участі в проєкті не потрібні спеціальні технічні навички. Достатньо смартфона або комп’ютера та кількох хвилин.

Учасники «БРАМИ» можуть:

• повідомляти про небезпечні ресурси;
• надсилати скарги через офіційні механізми платформ;
• отримувати інформацію про нові шахрайські схеми та кіберзагрози;
• підвищувати власну медіаграмотність і рівень кібергігієни.

Таким чином, користувачі стають не лише споживачами інформації, а й активними учасниками її захисту.

«БРАМА» вже має результати

За час роботи проєкту користувачі надіслали понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси.

За даними, наведеними в матеріалі, спільноті також вдалося домогтися блокування понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту.

Ці показники демонструють, що об’єднані дії великої кількості користувачів можуть мати практичний результат.

Які проєкти планують розвивати далі

«БРАМА» продовжує розширювати свою діяльність. Серед заявлених напрямів — «Кібер Брама», освітній вебпортал із матеріалами про кібербезпеку та цифрову грамотність.

Також планується розвиток платформи «Чатові Онлайн», яка має допомагати навчанню та участі в протидії небезпечному контенту, а також мобільного застосунку «БРАМА».

Інформаційна безпека починається з користувача

Захист українського інформаційного простору — це не лише завдання кібербезпекових фахівців і державних структур. Кожен користувач може зробити свій внесок: перевірити сумнівну інформацію, повідомити про небезпечний ресурс, попередити близьких про шахрайську схему або просто навчитися розпізнавати фейки.

QR-код, який на перший погляд здається звичайним способом швидко перейти на потрібний сайт, може стати інструментом атаки. Тому цифрова обережність і звичка перевіряти інформацію залишаються одними з найпростіших способів захистити себе.

«БРАМА» фактично пропонує перетворити цю обережність на спільну дію — від особистої кібергігієни до колективного захисту інформаційного простору України.