European Union розглядає нові маршрути підводних кабелів зв’язку між Європою та Азією, які проходитимуть через Арктичний регіон в обхід зон воєнних конфліктів. Про це повідомляє The Verge.

Йдеться про два потенційні маршрути:

• через Північно-Західний прохід поблизу узбережжя Канади;
• зі Скандинавії безпосередньо через район Північного полюса.

Пошук альтернативних шляхів пов’язаний із дедалі більшою вразливістю чинної телеком-інфраструктури. Наразі близько 90% інтернет-трафіку між Європою та Азією проходить через Близький Схід і район Перської затоки, де останніми роками регулярно виникають військові конфлікти та інциденти з пошкодженням кабелів.

Зокрема, у 2024 році пошкодження судна в Червоному морі призвело до одночасного обриву кількох підводних магістралей, а процес погодження ремонтних робіт тривав понад чотири місяці. Подібні випадки повторювалися і надалі, що змусило європейські структури активніше шукати маршрути, менш залежні від геополітичної ситуації.

Проєкт отримав назву Polar Connect. Водночас його реалізація супроводжується значними технічними та фінансовими викликами.

Основні труднощі арктичного маршруту

Серед головних проблем:

• рух льодів та айсбергів, які можуть пошкоджувати кабелі;
• складність прокладення магістралей у полярних умовах;
• відсутність спеціалізованих кабелеукладальних суден для Арктики;
• висока вартість ремонту та обслуговування;
• можливі багатомісячні затримки у разі аварій.

Для реалізації проєкту може знадобитися будівництво спеціального криголамного флоту або використання кабелеукладальних суден у супроводі криголамів.

Додатковим фактором є економічна невизначеність. Раніше схожий проєкт Arctic Fibre, який передбачав з’єднання Європи та Азії через Аляску, так і не був реалізований повною мірою через складність арктичної інфраструктури.

Попри це, у Європі вважають, що геополітична нестабільність робить розвиток альтернативних маршрутів стратегічною необхідністю. Запуск Polar Connect попередньо планують на 2030 рік, хоча остаточні строки поки залишаються невизначеними.

Паралельно власні глобальні телеком-проєкти розвивають і приватні технологічні компанії. Зокрема, Meta працює над проєктом Waterworth, який також має підвищити стійкість міжнародної інтернет-інфраструктури до політичних та військових ризиків.